Читати книгу - "Щастя у спадок, Лія Стейс"

— Прямо натякаю, — усміхнувся Макс. — А тепер пішли працювати. Як тільки Арсен знову з'явиться на горизонті, дзвінок, чи заявиться у “Вовчу Колибу”, ти маєш неодмінно мене сповістити. А ще, думаю, тобі варто поки пожити у мене. Вільна кімната є, тож не переймайся, ти мене не потісниш.

— Не думаю, що це хороша ідея. А що скаже на це Соня? — зауважила Катаріна.

Макс хвилинку завагався та все ж відповів.

— Впевнений, вона не буде проти. Я не буду їй все розказувати, не хочу втягувати у весь цей бруд. Проте, постараюся пояснити, що це вкрай необхідно для твоєї безпеки.

— Я не хочу бути приводом для сварок… — Катаріні не дуже подобалася ідея жити у Макса, але і залишатися самій у котеджі тепер було страшно.

— Все буде добре. Соня зрозуміє, — відповів Макс.

Насправді він сам не був у цьому впевнений. Адже їхні стосунки ще такі крихкі й тільки-тільки почали налагоджуватися. Але і кинути у біді Катаріну він не міг. Якось воно буде.

Любі читачі, всіх вітаю з Різдвом Христовим! Нехай у ваших сім'ях завжди панує злагода та любов! Мирного неба нам усім!)

Хотіла запитати, як краще виставляти оновлення: щодня короткі чи через день, але по цілій главі? Для мене дуже важлива ваша думка