Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Плавучий острiв 📚 - Українською

Читати книгу - "Плавучий острiв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Плавучий острiв" автора Жюль Верн. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 106
Перейти на сторінку:
Розділ X
ЧЕРЕЗ ЕКВАТОР

З двадцять третього червня сонце починає відступати до південної півкулі. Отже, необхідно поспішати, щоб вчасно залишити ті місця, де незабаром буде шаленіти осіння й зимова негода.

Раз денне світило біжить по небу до екватора, то треба перейти цю лінію вслід за ним. Там, за нею, чудове підсоння, де. жовтень, листопад, грудень, січень і лютий, всупереч своїй назві, теплі літні місяці. Між Гаванським архіпелагом і. Маркізькими островами — близько трьох тисяч кілометрів. Поспішаючи подолати цю відстань, Стандарт-Айленд розвиває якнайбільшу швидкість.

Полінезія у власному розумінні слова обіймає чималу водну просторінь, що межує на півночі з екватором, а на півдні — з тропіком Козерога. На площі в п’ять мільйонів квадратних кілометрів розкинулось одинадцять архіпелагів, що складаються з двохсот двадцяти островів, тобто десять тисяч квадратних кілометрів землі, де дрібні острівці нараховуються тисячами. Все це вершини підводного гірського кряжа, що простягся двома майже рівнобіжними пасмами з північного заходу до північного сходу аж до Маркізьких островів і до острова Піткерна.

Якби ми уявили собі, що цей просторий водний басейн раптом спорожнів, якби Кульгавий біс, звільнений Клеофасом, забрав би всю масу води так, як він вчинив це з мадрідськими дахами[74], яка надзвичайна країна повстала б перед нашими очима! Ніяка Швейцарія, Норвегія чи Тібет не могли б зрівнятися з нею у величі! Серед цих підводних гір, переважно вулканічної природи, деякі — коралового походження, створені з вапнякової й рогуватої речовини, яку виділяють і укладають концентричними шарами поліпи, ці мікроскопічні радіолярії, що мають найпростішу організацію і разом з тим величезну продуктивну силу. Не дивно, що в наймолодших з коралових островів рослинний покрив є тільки на верхів’ях гір, але найстаріші вкриті зеленню з підніжжя до вершин, хоч вони також утворились із коралів. Отже, під водами Тихого океану захована справжня гірська країна. Стандарт-Айленд пропливає між вершечками гір, як міг би плисти аеростат поміж шпилями Альп чи Гімалаїв, тільки пливе він не в повітрі, а по воді.

І так само як повітряні хвилі перемішуються в атмосфері, маса води перемішується на поверхні океану. Велика течія йде зі сходу на захід, а в найглибших шарах води, з червня до жовтня, коли сонце прямує до тропіка Рака, розповсюджуються супротивні течії. Крім того, біля берегів Таїті діють чотири різних припливи, їхній найвищий рівень води буває не в однаковий час, а тому вони наче втишують один одного, отож приплив тут майже непомітний. Клімат цих архіпелагів має на кожному з них свої відмінності. Острови; вкриті горами, затримують хмари, які виливаються на них дощами; на низинних островах повітря має менше вологи, бо водяну пару розвіюють пануючі тут вітри.

Було б принаймні дивно, якби в бібліотеці казино не знайшлося карт Тихого океану. Справді, тут їх ціла колекція, і Фрасколен, найдопитливіший з Мандрівного квартету, часто до них звертається. Івернес більш схильний тішитися несподіванками подорожі, милуватися плавбою штучного острова, що постійно викликає в нього захват, і зовсім не збирається морочити собі голову географією. Пеншіна в усьому відшукує лише кумедне чи неймовірне. Що ж до Себастьяна Цорна, то маршрут острова його зовсім не цікавить, бо вони пливуть туди, куди їхати він зовсім не намірявся.

Отже, Фрасколен сам один длубається у своїй Полінезії, вивчаючи основні архіпелаги, що входять до її складу, острови Маркізькі, острови Помоту, острови Товариства, Кука, Тонга, Самоа, острови Південні, Елліс, Фаннінг, не кажучи вже про окремі острови, такі як Ніуе, Токелау, острів Фенікс, Маніхікі, острів Пасхи, Сала-і-Гомес та інші. Він дізнається, що на більшості цих островів, навіть на тих, що перебувають під протекторатом інших держав, владу міцно тримають в своїх руках могутні вожді племен, вони мають незаперечний вплив, а незаможні верстви населення цілком підкорені багатим[75]. Він дізнається також, що мова тубільців, яка має просту абетку — від сімнадцяти до тридцяти літер, — далі змішується з англійською, й, напевно, остання зовсім поглине її нарешті. Він дізнається і про те, що населення Полінезії загалом весь час меншає, і це дуже сумно, тому що канаки (це слово означає просто «люди») являють собою, саме побіля екватора, а не на віддалених від нього островах, довершений етнічний тип[76]; скільки втратить Полінезія, якщо її поглинуть чужі раси!

Так Фрасколен дізнався про це й ще про багато інших речей, що стали йому відомі з розмов між ним і комодором Сімкоо, і коли товариші запитують його, в нього завжди на все готова відповідь.

Тому Пеншіна називає його тепер не інакше, як «Ларус тропічного поясу»[77].

Ось повз які острівні групи пропливає Стандарт-Айленд, везучи на прогулянку своїх багатіїв. Він цілком заслуговує на ймення щасливого острова, бо на ньому створено всі умови, щоб забезпечити добробут і в якійсь мірі душевну рівновагу людей. Невже ж цей щасливий стан може бути порушений через суперництво, заздрощі, незгоди, прагнення впливу й першості, що розділили Мільярд-Сіті на два табори, відповідно до двох частин міста — табір Танкердона й табір Коверлі? Для артистів, що аж ніяк не зацікавлені в цій суперечці, боротьба обіцяє бути інтересною.

Джем Танкердон — янкі з ніг до голови, він знає лише себе, і його присутність усіх пригнічує; в нього широке обличчя, коротка рудувата борідка, підстрижене волосся, жваві очі, хоч він має вже шістдесят, з жовтими, наче в собаки, блискучими зіницями. Він високий на зріст, має могутні плечі, міцні руки й ноги. В ньому є щось від трапера

1 ... 34 35 36 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Плавучий острiв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Плавучий острiв"