Читати книгу - "Пастка на людей та інші тенета, капкани, омани, а також трохи жартів і вигадок, Роберт Шеклі"

Арнольд розгорнув словник і почав шукати у ньому слова з панелі Виробника.

— Вільна енергія…

— Ці вчені були не дурні, — Арнольд уже занотовував свій переклад у кишеньковому ґаджеті. — Виробник добуває енергію з повітря, тому байдуже, що він виробляє. Ми завжди зможемо це продати, і все отримане буде чистим прибутком.

Грегор дивився на свого низенького меткого партнера, і його зажурене довгобразе обличчя здавалося ще сумнішим, ніж зазвичай.

— Арнольде, — сказав він, — хочу тобі дещо нагадати. Перш за все ти хімік. Я еколог. Ми нічого не петраємо в машинах, а в складних інопланетних механізмах і поготів.

Арнольд неуважно кивнув і повернув вимикач. Виробник стримано загурчав.

— Ба більше, — Грегор відступив на кілька кроків, — ми — дезактиватори планет, якщо ти не забув. У нас немає підстав для...

Виробник почав уривчасто кашляти.

— Ось, переклав, — вигукнув Арнольд. — Тут написано: «Мельджський Безвтратний Виробник — ще один тріумф Лабораторії Глоттена. Цей Виробник гарантовано не піддається жодним руйнівним впливам, захищений від пошкоджень, його неможливо вивести з ладу. Він не потребує жодного джерела енергії. Щоб розпо-чати роботу, натисніть кнопку 1. Щоб зупинити, використовуйте Лаксіанський Ключ. Ваш Мельджський Безвтратний Виробник постачається з вічною гарантією щодо відсутності дефектів. У разі їх виникнення просимо звертатися до Лабораторії Глоттена».

— Я погано пояснив? — не здавався Грегор. — Ми дезактиватори…

— Не будь занудою, — перебив його Арнольд. — Щойно ця машина запрацює, ми можемо піти у відставку. Так, ось кнопка 1.

Машина лиховісно задеренчала, далі цей звук змінився рівним гудінням. Кілька хвилин нічого не відбувалося.

— Мабуть, вона прогрівається, — занепокоївся Арнольд.

Нарешті з отвору внизу панелі посипався сірий порошок.

— Напевне, пилюки назбиралося, — пробурчав Грегор.

Але порошок і далі сипався на підлогу.

— Вона працює! — вигукнув Арнольд.

— Що ж це таке? — запитав Грегор.

— І гадки не маю. Доведеться зробити аналіз.

Переможно посміхаючись, Арнольд набрав порошку в пробірку й побіг до свого столу.

Грегор стояв перед Виробником і дивився на струмінь сірого порошку, аж поки озвався:

— Може, ліпше вимкнути, поки не дізнаємося, що воно таке?

— Ну, ні, — похитав головою Арнольд. — Хоч би що це було, воно коштує грошей.

Він узяв пальник, долив у пробірку дистильованої води й поринув у роботу.

Грегор знизав плечима. Він звик до Арнольдових проектів.

Звідтоді, як вони заснували «AAA Головну», Арнольд шукав легкого збагачення. Але його так звані короткі шляхи зазвичай лише додавали труднощів у їхній роботі й ускладнювали звичні методи, але Арнольд швидко забував про це.

«Ну, — подумав Грегор, — принаймні, з ним не занудьгуєш». Він сів за стіл і знову почав розкладати складний пасьянс.

Упродовж наступних кількох годин у офісі панувала тиша. Арнольд невтомно працював — додавав хімікати, збирав осад, звіряв результати за кількома грубими книгами, розкладеними на столі. Грегор приніс бутерброди та каву. Сам попоїв і тепер ходив туди-сюди кімнатою та спостерігав, як сірий порошок безперервним потоком сіється з машини.

Гудіння Виробника поступово поголоснішало, порошок посипався грубішою цівкою.

Ще за годину Арнольд скінчив свою роботу.

— Ми на коні! — заявив він.

— То що ж це за речовина? — поцікавився Грегор, сподіваючись, що хоча б цього разу Арнольд поцілив у яблучко.

— Ця речовина — танґриз, — повідомив Арнольд і глянув на Грегора в очікуванні його реакції.

— Танґриз?

— Абсолютно точно.

— Тоді, прошу, поясни мені, що воно таке, цей танґриз? — допитувався Грегор.

— Я думав, ти знаєш. Танґриз — основна їжа населення Мельджу. Дорослі жителі планети Мельдж споживають по кілька тонн танґризу на рік.

— Їжа? — Грегор по-новому, з повагою подивився на темно-сірий порошок. Машина, яка цілодобово виробляє їжу, може виявитися дуже прибутковою.

Особливо, якщо не потребує жодного обслуговування та працює без витрат.

Арнольд уже розгорнув телефонний довідник і набрав номер.

— Доброго дня. Це міжзоряна харчова корпорація? Я б хотів поговорити з президентом. Що? Його немає? Тоді з віце-президентом. Це важливо... Ви слухаєте? Гаразд, тут така справа. Я можу запропонувати вам майже необмежену кількість танґризу, основної їжі населення планети Мельдж. Так-так. Я знав, що вас це зацікавить. Так, звичайно, я зачекаю.

Він звернувся до Грегора:

— У цих корпораціях думають, що зможуть на нас натиснути... Так, сер, це правда, сер. Ви маєте справу з танґризом? Чудово, чудово!

Грегор підійшов ближче, намагаючись почути, що говорять по той бік лінії зв'язку.

Арнольд відсторонив його.

— Ціна… Ну, і яка ж справжня ринкова ціна? …П'ять доларів за тонну не так і багато, але я гадаю… що? П'ять центів за тонну? Ви жартуєте! Я сподівався на серйозну розмову.

Грегор відійшов від телефону й стомлено опустився в крісло, незворушно слухаючи балачки Арнольда:

— Так, так. Ну, я не знав, що... Розумію. Дякую.

Арнольд поклав слухавку.

— Здається, — сказав він, — на Землі нема значного попиту на танґриз. Тут мешкають лише близько п'ятдесяти прибульців з Мельджу, а вартість його транспортування на саму планету може виявитися надзвичайно високою.

Грегор підняв брову й глянув на Виробника. Здавалося, машина запрацювала швидше, бо танґриз ринув, як вода з шлангу під високим тиском. На всіх речах у кімнаті осіла сіра пилюка. Шар пороху на підлозі перед машиною сягав півфута.

— Нічого, — заспокоїв партнера Арнольд, — можливо, цей порошок використовується ще й з іншою метою.

Він повернувся до столу й почав гортати свої грубі книжки.

— Може, поки що ліпше його вимкнути? — запропонував Грегор.

— Нізащо, — відмахнувся Арнольд. — Він же працює безкоштовно! Хіба ти не розумієш? Він заробляє нам гроші.

Арнольд занурився у книги. Грегор знову почав був сновигати кімнатою, але виявилося, що по кісточки в танґризі не так легко брести. Він важко опустився у крісло, міркуючи: може, ліпше піти кудись у парк?

До вечора сірий пил заповнив кімнату на кілька футів у висоту. В ньому вже потонули кілька ручок, олівців, папок і кейс. Грегор почав перейматися, чи витримає таку вагу підлога. Він проклав стежку до дверей, користуючись замість лопати кошиком для сміття.

Арнольд із втомленим, але задоволеним виглядом нарешті згорнув свої книги.

— Є ще одне застосування цього продукту.

— Яке саме?

— Танґриз використовується, як будівельний