Читати книгу - "Житія Святих - Червень, Данило Туптало"

Свята ж діва відповіла: "Христовою силою перемагаю силу і дію диявола, людей же, розумом вшанованих, повчаю, щоб пізнали єдиного істинного Бога, який небо, і землю, море і все, що в них, створив. В ім'я ж Господа мого Ісуса Христа, єдинородного Божого Сина, усім хворим подається здоров'я через мене, рабиню Його. Ані не вдаю, наче я чоловік, — визнала зразу себе дівчиною і рабинею Христовою. Це ж дві мої в Господі сестри, які зі мною з юности в Христовій вірі виховані". Сказав ігемон: "Кожен, хто не кориться велінню царя, на люту смерть заслуговує". Відповіла свята: "Маємо царя — Господа нашого Ісуса Христа, задля Нього ж знехтували світом і всім, що у світі, Його велінню коримося і милосердя сподіваємося від того, хто небом, і землею, й иншим усім володіє". Сказав ігемон: "Боги наші все тримають і всім володіють, їхніх же імен багато: Крон, Трисмеґист, Єрмій, Афродита, Іра, Атена, більший від усіх — Дій. Це сили божі, які утримують світ і керують ним". Відповіла діва: "Боги твої — сліпі, і сліпі поклоняються їм і вірять у них". Сказав ігемон: "Ваш Бог один і не має сили сам себе захистити, бо і на хресті Його розіп'яли, й оцтом напоїли, і терням увінчали, і простромили списом". Відповіла свята: "Це все Бог перетерпів задля спасення нашого, щоб усі, хто вірить у Нього, не загинули, а мали життя вічне. Твої ж боги не бачать, ані не чують, ані не говорять, ані не можуть собі чи иншим помогти".

Розгнівався ж ігемон — віддав її левам голодним на поїдання, сподіваючись, що зразу її розшматують. Звірі ж лагідні були, як ягнята, і лежали при ногах святої. Вона ж молилася до Бога, кажучи: "Господи Боже, Отче, і Сину, і Святий Духу, що зберіг чистим дотепер тіло моє від усілякої нечисті, як же нині вгамував звірів і дав мені перемогти лютішого від звірів ігемона, так і завжди невідступним помічником будь мені, рабі Твоїй". Ігемон же, бачачи, що не шкодять їй звірі, більшої люті сповнився і звелів воїнам побити звірів, святу ж мученицю з другинями її, зв'язаних, кинути до темниці. Явився ж їм у темниці ангел Господній, невимовним світлом сяючи й кажучи: "Не бійтеся, діви Христові, молитви ваші перед Бога зійшли, і вже приготовано вам вінці на небі". Те незвичайне світло, що засяяло в темниці, бачила і сторожа — сповнилася страху й жаху. Скрикнули воїни, кажучи: "Справді один є істинний Бог, Його ж діви ці проповідують". Зранку ж промовив ігемон до слуг: "Приведіть мені ту чарівницю, яка вчора мене й богів моїх дошкульними словами безчестила". І зразу святу мученицю Архелаю перед судищем тим поставили, і сказала йому: "Не я, а злі діла твої, о кате, образи й безчестя завдають тобі, ще ж і вогонь невгасимий готують для тебе, щоб горів у ньому, мучений з богами своїми навіки. Коли ж хочеш від мук вічних звільнитися, послухай корисніших для тебе слів моїх і прийми здорову раду мою. Повір у Бога Отця, який створив тебе, і в єдинородного Сина Його Ісуса Христа, і в Духа Святого, що від Отця ісходить, — Він бо єдиний у Тройці Бог, славлений на небі й на землі". Ігемон же, слова ці за насмішку й безумство вважаючи, промовив: "Якщо ти мені й богам моїм вірити захочеш, багатством і честю задоволена будеш і між світлими жінками римськими не останнє місце приймеш. Коли ж не послухаєш мене, то спершу на блудну наругу віддам тебе безсоромникам, тоді, мучивши жорстоко, на смерть найлютішу віддам тебе і кину тіло твоє на поїдання псам, і звірам, і птахам". Відповіла свята: "Я маю помічника — Господа мого Ісуса Христа, який як же душі моєї, так і тіла охоронець, і збереже мене від скверни, якою ж мене збезчестити думаєш, як же багатьох святих дів, які переді мною постраждали, зберіг неоскверненими від нечестивих. На смерть же не зважаю — сподіваюся отримати життя вічне в Господа мого, який приєднає мене до ангелів своїх святих у безконечній радості".

Тоді ігемон звелів залізними гребенями обдирати чисте дівоче тіло святої і бити її жорстоко, рани ж поливати приготованою на те киплячою олією і смолою. І було тіло її обдерте й обпалене аж до кости, і всі, що прийшли на те видовище і на страждання святої мучениці дивилися, дивувалися вельми, як дівчина, немічна від природи, могла настільки люті муки витерпіти й живою в них залишитися. Вона ж, звівши очі свої вгору й руки хрестоподібно склавши, казала: "Зглянься, Владико, з неба, з престолу святого Твого на рабу Твою вірну, погаси вогонь палаючий росою благодаті Твоєї і дай відраду від болю тілу моєму в ранах, що накладаються мені від ката". Ледве вона це сказала — зразу засяяло над її головою чудесне світло і голос промовив: "Не бійся, Я з тобою". Бачив кат, що свята залишається без шкоди, лютував і скреготав зубами своїми. Лежав там камінь вельми великий, що багато чоловіків ледве зрушити могли його. Той камінь звелів кат підняти і під нього покласти мученицю, аби безмірною вагою роздушити її. І коли слуги те робили, ангел Господній коло святої діви невидимо був присутній — раптом камінь той на другий бік звалився і побив слуг катових, скільки сягнув, а свята жива лишилася, хвалила Бога й співала: "Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, що рятуєш тих, що уповають на Тебе".

Люди ж, дивлячись на те, взивали: "Справжній Бог християнський, якого вона проповідує". Ігемон же сказав до своїх: "Що зробила чарівниця ця! Ось всі муки долає. Візьміть її і ведіть за місто, також і тих послідовниць її, двох дівчат, візьміть і всіх трьох разом мечем убийте". І зразу воїни взяли святих мучениць, що руки ззаду зв'язані мали, і за град повели. Дійшовши ж на місце страти, воїни, коли хотіли їх убити, побачили ангельське явлення і злякалися: ангели святі, що на страждання мучениць святих дивилися, підійшли, аби взяти зі славою душі мученицькі. Тих ангелів численних якусь найменшу частину побачивши, воїни злякалися і стояли трепетні, наче в забутті. Свята ж Архелая, закінчивши молитву, сказала до них: "Виконуйте наказане вам". Воїни ж відповіли: "Не сміємо, пані, бо страх охопив нас". Святі ж діви всі раптом промовили до них: