Читати книгу - "Біблія"

4 Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.

5 Хто лїтом жне, - се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той - чоловік безпутний.

6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.

7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.

8 Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.

9 Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.

10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.

11 Уста праведного - се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.

12 Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.

13 В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.

14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного - се близька погибель.

15 Багацтво - се утверджене місто багатиреві, а злиднї - се страх убогому.

16 Праця праведного - для життя, надбаннє безбожника - на гріх.

17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.

18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.

19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен.

20 Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь.

21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.

22 Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.

23 Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.

24 За що безбожного страх обнимає, те його не минЂое, а праведних бажаннє сповниться.

25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах.

26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.

27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.

28 Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.

29 Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.

30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.

31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.

Приповiстi 11

1 Невірна вага - се гидота у Господа; вірна вгодна йому.

2 За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.

3 Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.

4 Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.

5 Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.

6 Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.

7 Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.

8 Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.

9 Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.

10 Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.

11 Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.

12 Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.

13 Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.

14 Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.

15 Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.

16 Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.

17 Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.

18 Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.

19 Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.

20 Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.

21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.

22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.

23 Бажаннє праведних - одно лиш добро, дожиданнє безбожних - гнїв.

24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.

25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.

26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого - благословеннє.

27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.

28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.

29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.

30 Доробок праведного - дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.

31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.

Приповiстi 12

1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.

2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.

3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.

4 Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.

5 Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.

6 Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.

7 Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.

8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.

9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.

10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.

11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.

12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь прав

13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та