Читати книгу - "Сплячі красуні"

він хитнувся стегнами на неї, щоб вона відчула його стояк. Вона стала під стіною. Пітерз підсунувся. Вона чула запах його поту і лосьйону після гоління, і тоніку для волосся. Вона була вища за нього і через його плече бачила свою співкамерницю. Рі перестала терти. Очі її були сповнені страху, розгублення і ще чогось, що могло бути злістю. Вона стискала бляшанку «Пледжа» і повільно її підіймала. Джінет нишком хитнула головою. Пітерз не помітив; він був заклопотаний розстібанням своєї ширіньки.

Рі опустила бляшанку і повернулася до натирання столу, який більше не потребував натирання, від самого початку він цього не потребував.

— А тепер приймай мого клієнта, — сказав Пітерз. — Мені треба трохи розпружитися. Знаєш, чого б я хотів? Я хотів би, аби на твоєму місці була Котсі. Я хотів би, щоб це її стара, пласка срака притискалася до стіни, і тоді, звісно, не обійшлося б тільки дрочивом.

Він застогнав, коли вона його вхопила. Це було навіть смішно, дійсно. Він мав там не довшого за три дюйми — нічого такого, що він хотів би, щоб побачили інші чоловіки, хіба що в разі крайньої неуникності — але досить твердого. І вона знала, що робити. Більшість жінок знають. Хлопці мають пістолет; ти його розряджаєш; вони йдуть у своїх справах.

— Господи, легше! — прошипів він. Дихання в нього тхнуло якимсь прянистим м’ясом, можливо, пепероні або «Слім Джимом»[114]. — Чекай-но, дай мені свою руку. — Вона подала і він плюнув їй на долоню. — Тепер роби. І злегка лоскочи мені яйця.

Вона робила, як їй було наказано, а тим часом не відривала очей від вікна за його плечем. Це була та техніка, якій вона навчилася в одинадцять років, коли до неї почав приставати вітчим, і удосконалила зі своїм покійним чоловіком. Якщо знайдеться щось, на що можеш дивитися, на чому сфокусуватися, ти можеш майже залишити власне тіло, прикинувшись, ніби воно робить щось само собою, поки ти навідуєш те, що раптом виявилося для тебе таким захопливим.

За вікном зупинилася машина окружного шерифа, і Джінет дивилася, як вона чекає в мертвій зоні, а потім, коли прогуркотіли, відчинившись, внутрішні ворота, в’їжджає на подвір’я. Зустрічати її вийшли директорка Котс, доктор Норкросс і офіцер Лемплі. Хекання офіцера Пітерза їй у вухо було десь далеко. З машини вилізли двоє копів — жінка з-за керма і чоловік з пасажирського сидіння. Обоє дістали свої пістолети: це підказувало, що їхня арештантка — якась ще та лялечка, чиє призначення, мабуть, крило С. Жінка-офіцер відчинила задні двері. Дівчина, яка звідти вилізла, на погляд Джінет, не скидалася на небезпечну. Попри садна на обличчі, схоже було, що вона вродлива. Темне волосся потоком спливало їй на спину, і фігуру мала таку вдатну, що навіть лантухуваті казенні лахи на ній здавались ефектним вбранням. Щось пурхало навкруг її голови. Якийсь великий москіт? Чи нетля? Джінет намагалася роздивитися, але розібрати не могла. Пітерзове хекання наблизилося до писклявого краю.

Офіцер-чоловік вхопив темноволосу жінку за плече і спрямував до приймального блоку, де її зустріли Котс і Норкросс. Приймальний процес почнеться, щойно вона опиниться всередині. Закинувши голову до неба і широко розкривши рота, жінка змахнула рукою на те, що літало понад її волоссям, і Джінет побачила як вона сміється, побачила її блискучі, рівні зуби.

Пітерз почав вихатися до неї, а його сім’я бризкати їй в руку. Він відступив. Щоки в нього палали. Поки він підтягував зіпер на ширіньці, на його дрібному жирному обличчі грала усмішка.

— Витри оте об задню стінку водяного автомата, Сорлі, а потім домий ту йобану підлогу.

Джінет витерла його сперму, а потім потягнула відро зі шваброю до раковини, щоб ще й вимити собі руку. Коли вона повернулась назад, Пітерз сидів на одному зі столів і пив кока-колу.

— Ти в порядку? — прошепотіла Рі.

— Так, — теж пошепки відповіла Джінет.

І так воно й стане, щойно вона вип’є аспірину від болю своєї голови. Останніх чотирьох хвилин навіть не було. Вона дивилася, як та жінка вилазить з поліційного крузера, ото і все. В неї ніколи не виникатиме потреби думати про останні чотири хвилини. Їй просто потрібно побачити Боббі, коли він приїде її відвідати.

Псст, псст — прошипіла бляшанка полірувального аерозолю.

Промайнули три чи чотири секунди благословенної тиші, а потім Рі спитала знову:

— Ти бачила оту новеньку?

— Вона вродлива, чи це тільки мені так?

— Вона вродлива.

— Ті окружні поліцаї подіставали свої пістолети, ти це бачила?

— Так.

Джінет кинула погляд на Пітерза, котрий ввімкнув телевізор і дивився якусь новинну передачу. На екрані хтось зіщулений сидів у машині за кермом. Важко було добрати, чоловік там чи жінка, бо той він чи вона був ніби якоюсь марлею оповитий. Внизу екрану блимав червоний напис «ТЕРМІНОВІ НОВИНИ», але це нічого не значило; вони називають терміновими новинами навіть коли Кім Кардаш’ян[115] перднула. Джінет раптом зморгнула вологу, яка напливла їй в очі.

— Як ти думаєш, що вона наробила?

Джінет проковтнула клубок у горлі, ховаючи свої сльози. — Не уявляю.

— З тобою точно все гаразд?

Перш ніж Джінет встигла відповісти, не повертаючи голови, заговорив Пітерз:

— Ви, пані, припиніть там шушукатися, бо обидві потрапите в рапорт порушень.

І оскільки Рі не могла припинити балачку — це було просто проти її природи — Джінет попхала швабру в дальній кінець кімнати.

У телевізорі говорила Мікейла Морган:

— Президент поки що не погоджується оголосити надзвичайний стан, але близькі до цієї кризи інформовані джерела кажуть, що…

Джінет те пливло повз вуха. Та нова рибка задерла свої руки в кайданках до нетель, що танцювали в повітрі, і засміялися, коли вони пурхнули.

— Тут ти втратиш такий сміх, сестричко, — подумала Джінет.

Усі ми втрачаємо.

4

Антон Дубчек повернувся додому пообідати, як він це звичайно робив. І хоча зараз було лише пів на першу, за графіком Антона це був пізній ланч — цього дня він напружено працював із шостої ранку. Чого не розуміли люди щодо обслуговування басейнів, так це того, що це справа не для слабаків. Мусиш бути завзятим. Якщо хочеш сягнути успіху в басейновій справі, тобі не личить засипатися, навіюючи собі сни про млинці і як хтось у тебе смокче. Щоб випереджати конкурентів, ти мусиш випереджати сонце. На цей момент дня він уже позамітав, виставив рівні та прочистив фільтри в семи різних басейнах, і поміняв прокладки в двох насосах. Тих чотирьох клієнтів, які ще лишилися