Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Щоденник Лоли 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденник Лоли"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щоденник Лоли" автора Ольга Купріян. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36 37 ... 49
Перейти на сторінку:
не помер, а він мені про Вероніку… типу ОТАК він про мене думає? Єдине, що мене хвилює, це школа і шкільні розборки? Серйозно?!

А потім іще чіплятися почав… Знайшов час і місце, от справді. Попросила його піти. Може, трохи грубо вийшло, але ж треба хоч іноді думати головою, а не іншими органами.

Хух, трошки відпустило. Очі злипаються.


Ще пізніше.

Про Вероніку, коротше. Згадала — і знову сон відступив, прокручую все сказане в голові, аж киплю всередині. Не можу не думати про те, ЩО вона влаштувала своїй мамі. Сьогодні в коридорі ця нарвана ідіотка викинула свій обід у смітник. ПРИ ВСІХ! Їй Катерина Анатоліївна принесла. Турбується про неї. Я мало не розплакалася, коли вона той обід Ніці буквально пхала в руки. Звісно, я висказала Ніці все, що думаю. Що вона малолітнє стерво і з мами своєї знущається. Що не всім їхні мами носять обід у судочках. І трошки навіть наговорила зайвого… Сказала, що все віддала б, якби мені мама отак… Дуже шкода стало економічку...


17 квітня

Зранку.

Нереальна дупа з грошима. Тільки вигребла все бабло з карток, щоб віддати борг Катерині Анатоліївні, як прорвало кран — і затопило сусідку з нижнього поверху. Оту стервозну старушенцію, яка погрожує здати нас усіх у дитбудинок. Навіть не знаю, як її звати. Ненавиджу таких. Хоч би раз спитала, чи є в нас щось поїсти, чи не треба посидіти з малими. Так вічно: «Де ваші батьки?!», «Я їх уже рік не бачила...», «Здам вас соцслужбам». Уф!

Здається, я тільки те й роблю, що заробляю гроші. Усі дивляться новий серіал про школу, а я… Та я навіть не маю коли вчити уроки, не те щоб серіали дивитися. Пробувала включати ту «Теорію як-його», так де там! Зразу прибігають малі й просять їм почитати. Чи подивитися з ними мультик НА МОЄМУ КОМПІ! Ну і не вкурюю я приколів цих ботанів, якщо чесно. Невже таке справді комусь цікаво дивитися? Там одна нормальна людина, і в тієї ім’я дурацьке — Пенні.

Сьогодні треба було придумати щось для блогу, бо гроші закінчуються, і я придумала круту тему. Влаштую «дорослу» вечірку зі стрімом. Попрошу Назара притягнути алкоголь на всіх, як минулого разу. Його батько навіть не помітить. Для них купити віскі за півтищі гривень — то фігня. Дівчата всі вдягнуться в сексі-одяг. Я, звісно, буду найкрутіша. Мама зав­жди казала, що я маю бути красива й вигідно себе продавати. Чесно кажучи, я втомилася себе продавати. І вже не впевнена, що це правильно. Шкода, що мама не розказала, як бути, коли втомлюєшся.

Паша знову натякає на секс. Не знаю, скільки ще в мене вийде морозитися. Можливо, вже прийшов час? Як дізнатися, що ми вже готові?

Але ж це тільки Паша... Я б хотіла, щоб першим у мене був хтось такий, як Алекс. Досвідчений. Мужній. Красивий. Хтось, хто сам на себе заробляє і може мене забезпечити.


Пізніше.

Юху, знайшлася хата! Назар із Тохою мають ключі від квартири англійки.

Довелося запросити Андрюху. Хлопці щось там задумали. Блін, він же реально лузер. Може нам усе зіпсувати. Зануда ще той, відлякає фоловерів.

Ще позвала новеньку. Дівчата на мене ТАК подивилися, наче я щось надзвичайне зробила. Часом мені здається, що вони геть тупі. Чому мені весь час доводиться їм пояснювати очевидні речі? Це ж реальний шанс помститися й поставити Ніку на місце, ну! Напоїти її, а потім зробити все, що завгодно. Виставити на посміховисько перед усіма в ютубі! Щоб не була така розумна у школі й знала, хто головний.

Окей, мушу бігти. Ще перевдягтися, зробити мейк і все підготувати до вечірки. Це буде МЕГА! Допишу вже після. Адіос!


18 квітня

Хух, не знаю, з чого й почати. Учора реально не було часу не те щоб у щоденник писати — я тупо не пригадую, чи душ приймала. Зранку встала раніше за всіх і засіла в душі. Милася довго, може, з півгодини. Аж поки малі в туалет не попросилися. Помитися спокійно не дадуть!

Коротше, все повернулося не так, як ми планували. Бо все-таки я собі інакше уявляла три «С»: скандал і секс іще окей, я за, але смерть — якось стрьомно. Єдина радість — стрім дивилися тупо всі! Шкода, потім довелося його видалити, бо англієць почав читати моралі при всьому класі. Типу не світіть фотки, бо буде гірше. Ще й Назар прийшов плакатися, що його татусь по фотках вичислив. Подумаєш! Ну ок, усе одно я розумніша: накатала лонгрід про те, «як алкоголь і наркотики впливають на молодь». Як училка якась, чесне слово!

Але я ніяк не напишу, як усе було.

Спочатку туса була зашибісь. Вийшло навіть крутіше, ніж ми планували. Дівчата були офігенні, я найкрасивіша, звісно, й найсексуальніша. Бачила, як дивилися на мене Тоха з Назаром. Паша само собою очей не зводив. А дівчата, здається, навіть трохи ревнували. Але що я можу вдіяти з цією красою? Не ховати ж її від очей і камер? Я що, монашка якась?

Дівчата напилися, хлопці теж. Я пила найменше, бо мені ще треба було відос знімати. У блогерстві головне правило — це тверезість. Бо інакше можна викласти зайвого. Тут обережність не завадить. Усе-таки я не настільки готова світити особистим життям, як усі думають.

Прийшла Вероніка. Ну, нормальний такий прикид і мейк. Хоч я була все одно красивіша. Почала з порогу ламатися: я тільки сік, бла-бла-бла. Але наші підлили їй у сік дві чарки віскаря й умовили те все випити. Думали, її розвезе й буде з чого посміятися. Та де там! Зануда й донька вчилки вона й п’яною — зануда. Розпласталася на дивані й відрубилася. Усе проспала. Це ми так спершу думали.

О! Ржачно було, як Ася і Ната почали вішатися на хлопців, щоб ті на мене не витріщалися. Ми гралися в «правду чи бажання» (на роздягання, звісно), і Паша попросив, щоб я не знімала одягу при всіх, бо він хоче тільки сам на мене дивитися. Весь час цілував і натякав на те, щоб ми звалили в сусідню кімнату. Блін, ну реально. Невже він не розуміє, що я не так планувала свій перший раз? Але якщо не розуміє, то треба хоча б зробити з цього суперпрем’єру у блозі. Ну, я хотіла зробити селфі про те, як стаю дорослішою, а Паша чогось образився. Вирішив, що я погодилася з ним переспати тільки через блог. А що тут такого? Хіба йому не все одно?

А тоді у двері подзвонили… Ми думали,

1 ... 35 36 37 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Лоли», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденник Лоли"