Читати книгу - "Будь зі мною, Анна Пахомова"

Ще було не пізно зупинити і себе, і її. Навіть можна випити те вино, а потім викликати Вірі таксі. Можливо, вона так і зробить, злякавшись близькості. Це не заяви всілякі на папері писати. Нетреба на неї тиснути. Але водночас, його тіло вимагало, кричало що Віра йому необхідна.

А від думки, що в її голові може з’явитись думка запропонувати себе ще кому іншому, у Волкова взагалі зривало дах. Цілком вірогідно, що вона прийде до того, що інший чоловік відвезе її в мотель і.. Антон звірів від цієї картинки в голові.

- Все гаразд? - побачивши лютий вираз його обличчя миттю перестала всміхатись Віра. Антон відтанув, і посміхнувся Вірі. Захотілось поцілувати дівчину, щоб надати їй впевненості в собі, підбадьорити, але в цей час стоянка була забита автомобілями, а цілуватись на виду у сторонніх людей Волков був не готовим.

Тому він тільки кинув пакет з покупками на заднє сидіння, і стис Вірине коліно, перш ніж почав кермувати автівкою.

- Все чудово, - запевнив Віру генеральний директор.