Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

.

Потім знайома молода жінка на початку черги — один з рибалок, яких я врятував під час «Старту» — стала на коліна і підняла особливо великий шматок каміння.

, .

Вона кинула його разом з усім, що мала, і скеля пропливла просто над стіною щита і зачепила одного з царських людей за шолом.

Він впав на підлогу, приголомшений, але, ймовірно, в порядку за обладунками.

, - , - .

Радісні вигуки піднялися, і почалося серйозне кидання каміння, град снарядів, від яких колись туге строю зігнулося і загрожувало зламатися, коли Феллон намагався зробити себе маленьким позаду своїх людей.

, .

Отже, підніжки. Прибула міська варта, а Арланн був на місці. Кидання каміння припинилося так само швидко, як і почалося, гнів натовпу розвіявся, побачивши набагато більшу силу.

Король хитнувся до Арланна, вже верещачи по воді, але Капітан пройшов повз нього, і його люди зробили те саме, розділившись навколо короля та його людей.

,

Арланн підійшов до шеренги селян, його меч бездіяльно сидів у піхвах, а щит стукав позаду нього.

Він швидко поговорив з одним із чоловіків на передовій, а потім зробив те саме з жінкою, яка кинула перший камінь.

.

Я прослизнув позаду міської варти і спробував підійти ближче, бажаючи зловити їхні розмови, але все, що я почув, це те, що Арланн сказав щось на кшталт того, що більше нічого не потрібно говорити.

Він скликав трьох своїх охоронців і дав їм швидкі накази, і троє чоловіків підтюпцем розбіглися до своїх груп і роздали йому вказівки.

,

Одна з трьох груп негайно відфільтрувалася, віялом розійшовшись по сусідніх провулках, а друга сформувалася навколо Феллона і відгородила його від натовпу.

Третя група зайняла вільні позиції навколо водонапірної вежі, деякі з них притулилися до сусідніх будівель, а інші патрулювали вулицю.

Один з охоронців допоміг сектанту піднятися і жестом показав на Водонапірну вежу, а наповнив водою дві шкури, а потім пішов геть.

,

І ось так все скінчилося.

!

Це обурливо! – сказав Феллон. Що це означає?

.

Арланн зітхнув і став перед королем.

, —

Капітане, якщо ваші люди не в змозі покласти цьому край —

.

— відрізав його Арланн помахом руки. Він навис над нижчим чоловіком, його обладунки дзвеніли з кожним його рухом.

Що ти хочеш, щоб я поклав край, королю? — сказав він, ледь не сплюнувши останнє слово.

.

Феллон глянув на нього. Хіба ви цього не бачите? Масовий продаж води серед білого дня не відповідає вашому стандарту для злочину, що карається?

, .

Це було б, якби його продали, сказав Арланн. Але, наскільки я можу судити, це не те, що відбувається. І я вже наказав групі своїх людей бути подвійно впевненими, що жодну монету не обмінюють.

—

У нашому указі чітко сказано:

Цю воду не можна продавати без вашого дозволу, сказав Капітан. Я в курсі. Але в указі нічого не сказано про те, кому дозволено його віддавати.

.

Феллон плюнув на землю. Невже ти такий дурний? Ви щиро вірите, що цей чоловік – цей привид, якого вони називають Франциском, якого ніхто ніколи не бачив – просто віддав би стільки води лише за добру волю?

.

Арланн знизав плечима. Міській варті платять за збереження спокою. Не спекулювати на примхах своїх громадян.

.

Ти справді дурень.

,

Це дорого тільки тому, що ви троє цінуєте воду, а не життя своїх громадян, я втрутився в трубу, щоб ще більше збентежити його.

! .

Це дорого, тому що його потрібно везти через кляту пустелю! Цар плюнув.

.

Не схоже, що у Франциска є така проблема.

То звідки ж він його бере, дурню?

.

Я знизав плечима. Кого цікавить, як він це робить? Він тут, і ніхто не хоче пити. Я б подумав, що вам буде приємно побачити, як на ваших вулицях гине менше людей. Я зустрівся з його очима. Чи, може, ваше багатство залежить від їхнього відчаю?

.

М'язи щелепи короля напружилися. Тримайте язик за зубами. Або я попрошу когось його видалити.

, .

Цього цілком достатньо, сказав Арланн. Раджу тобі повернутися додому, королю. Вулиці здаються спокійними, але я дуже сумніваюся, що ви тут у безпеці.

?

Ви справді збираєтеся залишити цей злочин безкарним? – сказав він. Після всього, що я для тебе зробив.

, .

Арланн зітхнув. Нічого не поробиш. Я розумію, що ви засмучені, але доказів правопорушення немає.

: .

Це підбадьорить все місто підірвати указ, сказав Феллон. Просто обміняйте монету таємно, і охоронець буде стояти без діла. Ні, навіть краще: вони подбають про те, щоб все працювало безперебійно.

? .

Невже ви дійсно припускаєте, що кожна бідна людина в місті чарівним чином потрапила в жменю монет, які всі вони підсунули одному хлопцеві, і ніхто цього не помітив? Я змусив засміятися. І ви думаєте, що Капітан дурень? Чому ви, здається, не можете задуматися про те, що хтось хоче досягти успіху в місті, замість того, щоб наживатися на його занедбанні?

.

Феллон вихопив зі своїх піхов меч з коштовним камінням і кинувся до мене, але Арланн ступив між нами. Цього достатньо.

.

Король підняв меч у піхви. Ні, цього недостатньо, капітане. Штраф. Франциск поки що може зробити свій маленький трюк, а ми тим часом просто змінимо указ.

Він кинувся навтьоки, його охоронці впали позаду нього з низкою брудних поглядів, спрямованих на мене та капітана. Коли останній зник, Арланн подивився на мене.

?

Схоже, цей мир буде тимчасовим. Королям доведеться пройти через відповідні канали, щоб змінити указ, але якщо вони вирішили це зробити, то це лише питання часу. У цьому місті немає нікого, хто міг би кинути свою вагу так, як вони. Чи є?

.

Я моргнув на нього. У мене все ще була ілюзія, тому я не була впевнена, звідки це береться.

Я не знаю, що ви маєте на увазі, капітане.

.

Карі очі Арланна посвітлішали, а навколо зіниць спалахнуло золоте кільце. Він просунув руку в рукавичці між лопатками і повів мене вулицею до гауптвахти.

.

Давай, Нед. Я думаю, що нам варто трохи поговорити.

-

Розділ п'ятдесят другий

.

Арланн сів за письмовий стіл і кивнув рукою на стілець перед ним.

,

Я плюхнувся в неї, перевірив, чи двері зачинені,