Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. 📚 - Українською

Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т." автора Колектив авторів. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 363 364 365 ... 821
Перейти на сторінку:
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Якщо ж положенням міжнародних договорів України із країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності, передбачено ставку, яка відмінна від 15 %, то для розрахунку податку потрібно використовувати ставку, визначену положенням таких міжнародних договорів України.

Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладання договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів. Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі — нерезиденту резидентом — юридичною особою, податок, передбачений п. 160.2 ст. 160 розділу III ПКУ не утримується, але такі доходи оподатковуються згідно із нормами п.170.10 ст. 170 розділу IV ПКУ.

160.3. Даний пункт визначає ставку і порядок оподаткування прибутку нерезидентів, отриманих у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань. Так, прибуток нерезидента, отриманий у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковується за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151. При цьому базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку. Здійснювати операції купівлі-продажу зазначених у п. 160.3 цінних паперів від імені та за рахунок нерезидента має право виключно його постійне представництво або резидент, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента. В інших випадках такі операції не будуть включатися до алгоритму розрахунку бази оподаткування даного нерезидента.

Постійне представництво або резидент, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента, несуть відповідальність за повноту нарахування та своєчасність сплати податку до бюджету України. Саме на постійне представництво або резидента, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента, покладено обов’язок подання розрахунку податкових зобов’язань та звітів про утримання і внесення до відповідного бюджету податків. Порядок надання розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про утримання та внесення до відповідного бюджету податків встановлюється центральним органом державної податкової служби України.

Резидент, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента, зобов’язаний самостійно складати та подавати до органу державної податкової служби за місцем свого розташування звіти про утримання та внесення до відповідного бюджету податків.

160.4. Даний пункт визначає доходи, отримані нерезидентами, які не підлягають оподаткуванню. Варто звернути увагу на те, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) як на державні цінні папери, так і на облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів-нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

160.5. Даний пункт визначає, що сума фрахту, яка сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. За базу оподаткування п. 160.5 передбачає базову ставку такого фрахту. При цьому стягувати податок та вносити його до бюджету повинен резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також — є він суб’єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Під терміном «базова ставка фрахту» розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, зменшена на суму витрати за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Право на використання переваг згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування надається відповідно до положень статті 103 ПКУ.

160.6. Даний пункт визначає особливості оподаткування страховиків, або інших резидентів, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів. Відповідно до п. 160.6 визначено три можливі ставки оподаткування — 0 %, 4 %, 12 %. Так, за ставкою 0 % оподатковуються суми, що перераховуються у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб-нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта»; під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту. За ставкою 4 % оподатковуються суми, що перераховуються у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому п. 160.6. За ставкою 12 % оподатковуються суми, що перераховуються в усіх інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому-четвертому п. 160.6. При цьому суми, які оподатковуються за ставками 4 та 12 %, виплачуються за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

У січні 1998 року Україна приєдналася до міжнародної системи автотранспортного страхування, яке відоме під назвою «Зелена карта» і функціонує з 1953 року. «Зелена карта» — це система

1 ... 363 364 365 ... 821
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."