Читати книгу - "Фенікс, Валерія Дражинська"

Терпіння і в нього, і в мене закінчилося до кінця майже ідеального тижня. У п'ятницю ми відпочивали в клубі. До нас приєдналися ще двоє чоловіків із подругами. Я запам'ятала тільки Асхана через незвичайне ім'я, яке Марат згадував у машині, коли ми їхали на дачу тиждень тому.  Слизький тип зі значною комплекцією та каламутними очима. Поруч із ним руда красуня. Мене скоро нудитиме від надлишку гарненьких мордочок навколо. Поруч із Маратом я почала помічати, скільки в нас у країні красивих дівчат. Інша пара була простішою, не виділяючись особливою колоритністю.

Вечір проходив "весело". Кавалери вели незрозумілі розмови. Дами нудьгуюче потягували коктейлі. Втомившись від байдикування, я, попередивши Марата, пішла вниз танцювати. Подруги по нещастю мене не підтримали.

Не знаю, скільки я протанцювала, але повернувшись назад, виявила на місці лише Асхана і другого чоловіка. Перший привітно поплескав по дивану поруч із собою.

- Проходь, мила, не соромся!

Махаю головою та йду до кабінету Марата. Внизу його точно немає, значить він у себе. Елементарно боюся залишатися, хай навіть і не наодинці, з цим здорованем. Перед дверима стоїть охоронець. З яких пір? Дивуюся. Побачивши мене, він губиться. Я напружуюся. Може, не варто заходити? "Ава, не варто!" - вмовляю себе.

- Відійди!" - кажу всупереч внутрішньому голосу, що волає.

- Ні! - та вже друга людина Марата отримує від мене відчутний удар по яйцях.

Згинається навпіл, але зачепити не наважується.

Відчиняю двері й застигаю. Марат притискає руду пасію Асхана за горло до скляної стіни і щось надто близько висловлює їй на вухо. Наче цілує. Її руки в нього на талії. Поза доволі інтимна. Почувши звук дверей, що відчиняються, він різко повертається та, побачивши мене, матюкається. Його грубе висловлювання приводить мене до тями. Розвертаюся і намагаюся втекти.

- Стасе, затримай її! - короткий наказ та моє передпліччя стискає сталева рука поваленого охоронця, - Ти мене зрозуміла? - звертається вже до рудої, яка злякано киває.

- Вільна! - повз мене пролітає руде торнадо, слідом за ним насувається чорний смерч.

Смикає на себе та двері за моєю спиною зачиняються з глухим хлопком.