Читати книгу - "Заміж за незнайомця, Уляна Пас"

Рівно о сьомій Арчі почав гавкати і проситися на вулицю. Довелося вести його знову. І поки усі нормальні люди спали або снідали, я носилася парком за цим несамовитим псом. 

В офіс спізнилася, тому що просто не встигла вчасно зібратися. Ірина знову поїхала на ділові переговори, а я зайнялася звичним перекладом документів. 

Саме таким чином і минули ще два дні. Зранку прогулянка з Арчі, потім практика, а після цього знову прогулянка. Тішило те, що з Арчі я дійсно здружилася. Він виявився хорошим та слухняним. А ще спав зі мною кожної ночі, наче охороняв. 

У суботу зранку мене розбудив дзвінок власного телефону. Побачивши на екрані незнайомий номер, трохи розгубилася, але вирішила відповісти. Можливо, це щось дійсно важливе...

- Слухаю, - протерла очі і сіла на ліжку. Погода за вікном була просто чудова, і з'явилася ідея поїхати з Арчі в справжній великий парк. 

- Юля, доброго ранку! Це Наталя! Не розбудила тебе? - маму Дем'яна я впізнала одразу. Тільки от не могла зрозуміти, чому вона телефонує мені так рано. 

- Ні, я вже не сплю, - ледве втрималася, щоб не позіхнути в слухавку. - Ви щось хотіли?

- Наступної суботи відбудеться святкування на честь вашого одруження, - заявила Наталя, а мені захотілося важко зітхнути. - Я вже про все домовилася. Єдина важлива деталь - це твоя сукня. Давай сьогодні поїдемо у салон і виберемо щось ексклюзивне! 

- Сьогодні? - насправді у мене вже були плани на цей день - поспати до вечора, а тоді поїхати з Арчі в парк. 

- Щось не так? У тебе інші плани? - запитала Наталя.

Ображати її не хотілося, жінка дійсно старалася. Тому довелося погодитися, хоча радості я зовсім не відчувала. 

Ми домовилися зустрітися у центрі через годину. Довелося вставати та тупотіти в душ. Пообіцявши Арчі, що сьогодні обов'язково відвезу його в парк, поїхала на зустріч з мамою Дема. 

Як згодом виявилося, Наталя уже підібрала для мене кілька варіантів весільних суконь. Я то думала, що вечірка буде доволі спокійна, в колі найближчих людей. Та, помітивши цінник на моїй весільній сукні, я зрозуміла, що це буде дійсно неймовірне дійство. 

- Напевно, тобі сумно одній в порожній квартирі. Варто було запросити тебе до нас на ці кілька днів, - сказала Наталя, коли ми розмістилися за столиком у кафе. Сукню обрали доволі швидко, можливо, тому, що я не сильно капризною була. Мені подобається все, бентежить тільки ціна. 

- Не сумно. У мене є Арчі, - з усмішкою відповідаю. Навіть самій не віриться, що за ці кілька днів цей пес став мені таким дорогим. 

Залишатися у домі Єгорових я не хотіла ні за які гроші. Як тільки пригадую прямий погляд Давида, сироти шкіру вкривають. Від цього чоловіка варто триматися подалі. І я робитиму це надалі. 

Коли повертаюся у квартиру Дем'яна, Арчі уже чекає мене біля дверей. Не переодягаючись, чіпляю повідець до нашийника і ми уже разом заходимо в ліфт. 

Тільки от на вулиці доводиться пригальмувати, тому що там на мене чекає сюрприз, і не надто приємний. Спочатку бачу доволі знайому червону Феррарі, а тоді її власника. Давид виходить на вулицю і прямує до мене. Сьогодні він у джинсах і футболці, тому не здається таким відштовхуючим. Зацікавлено оглядає мене з голови до ніг, а тоді зупиняє свій погляд на Арчі.

- Привіт! Не завадив вам? - доволі привітно питає, але мені від цього не легше. Розумію, що Давид тут не просто так, і тепер доведеться думати над кожним словом, що вилітатиме з мого рота. Ляпну щось не те - і нашій з Дем'яном конспірації кінець.