Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Війни Міллігана 📚 - Українською

Читати книгу - "Війни Міллігана"

315
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Війни Міллігана" автора Деніел Кіз. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 93
Перейти на сторінку:
відділ розведення домашніх тварин. Логан узяв на себе фінансову частину справи, а Товстун — юридичні тонкощі: оформлення доставки тварин у відділ зоотерапії й підписання договорів із зоомагазинами на постачання здорових й іноді навіть тренованих тварин. Скоро Бекеру вдалося отримати замовлення на п’ятдесят хом’яків щомісяця від оптового зоомагазину в Детройті. У майстерні «Трьох партнерів» вони замовляли клітки для тварин. Згодом у знак подяки Бекер і Логан подарували пацієнтам тварин, за яких зазвичай брали гроші, — двох великих білих какаду, чорного тукана з кольоровим дзьобом та мавпу-павука.

аллен очолив спілку пацієнтів-робітників, яка спочатку налічувала 24 особи зі столярської майстерні, 3 із друкарні й 16 із майстерні кераміки. Згодом за вмовлянням аллена до неї вступили ще 27 пацієнтів з відділу розведення домашніх тварин.

Зак попросив партнерів виділити кошти на створення бейсбольної команди лікарні, для якої закупив спортивне спорядження і форму.

(3)

Спочатку адміністрація ігнорувала розвиток ремесел у працетерапії, але скоро «Трьом партнерам» стало ясно, що наглядачі й інші робітники з невисокою платнею заздрять заробіткам пацієнтів. Досі в них тут був тихий спокійний заклад, де вони могли ображати пацієнтів, коли заманеться, але тепер це в минулому. І персоналу така зміна не подобається.

аллен розумів, що працівників хвилює потенційна небезпека того, що пацієнти отримали контроль над відділом працетерапії. Стало очевидно: наглядачі намагаються встановити колишню систему страху і знущань. Вони роками збиткували над пацієнтами й вимагали з них гроші за «страхування», і тепер їхнє ставлення тільки погіршилося. Один з наглядачів ударив пацієнта ножем. Усе частіше робітники почали приходити до майстерні зі слідами від батога та синцями.

Зака відрядили поскаржитися омбудсмену клініки, але це не допомогло. Пацієнти почувались у безпеці лише в майстерні — особливо після того, як з кількома наглядачами тут трапилися дивні інциденти. Скоро наглядачі зрозуміли, що заходити у майстерню по одному небезпечно, тому без супроводу когось із пацієнтів далі як у куток для відпочинку не заходили. Коридор, що вів у майстерню, також став безпечним для пацієнтів. Поширилися чутки, що якщо з наглядачем щось станеться у майстерні, йому вкрай важко буде довести вину пацієнтів, адже там працюють з небезпечним обладнанням. Деякі особливо жорстокі наглядачі стали вичікувати можливості схопити пацієнтів по одному в порожніх коридорах.

Адміністрація ігнорувала повідомлення про напади. Спочатку вони відімкнули постачання газу в майстерню, пояснюючи це роботами на газопроводі, так що «Трьом партнерам» довелося відключити печі для обпалювання кераміки. Пройшло кілька тижнів, а газопровід так і не відремонтували — стало ясно, що це саботаж. Ленні й томмі довелося переладнати печі на електричне живлення. У відповідь на це адміністрація на три дні відімкнула постачання електроенергії у майстерню — мовляв, перевірка безпеки системи.

Протягом майже всього липня «Три партнери» втрачали стільки ж людей, скільки встигали наймати. Наглядачі нерідко ловили робітників, допитували й били. Адміністрація видала розпорядження, у якому повідомила, що більше не пропускатиме в майстерню деревину — без жодних пояснень.

Справи йшли дедалі гірше, і «Три партнери» зрозуміли, що час готуватися до оборони.

У середині липня прийшла несамовита спека й адміністрація відімкнула водопостачання. Моральний стан пацієнтів досяг апогею. Вночі температура в кімнатах пацієнтів доходила до 100 °F[23]. Ніхто й не думав видати пацієнтам хоча б вентилятори. Директор клініки Габбард звернувся до губернатора Джеймса Рода з проханням прислати національну гвардію. Усім було зрозуміло, що рано чи пізно охорона скористається нагодою і кине всіх «Трьох партнерів» у карцер.

14 липня аллен зателефонував Алану Ґолдсбері й попросив, щоб той відправив кого-небудь сфотографувати його розписи в клініці. Він хотів, щоб адвокат подав позов проти штату Огайо, який не оплатив його рахунку і змусив прийняти мінімальну оплату, яка не враховувала художньої цінності роботи. У позові мали звучати імена Лінднера й Габбарда. Справа була зовсім не в грошах — товстун Бекер порадив аллену зчинити публічний галас лише заради того, щоб у лікарні його не могли так просто вбити.

Розділ 14

Зброя

(1)

Мері, дівчина з депресією, яка захопилася Мілліганом під час його першого перебування у Афінському центрі, уважно стежила за його справами протягом дев’яти місяців після переведення в Ліму. Якщо в неї не було можливості поспілкуватися із самим Біллі, вона дзвонила його сестрі чи адвокату й дізнавалася останні новини. Щоразу як їй випадала нагода поїхати разом з кимось із Афін у Ліму[24], вона відразу вирушала. Влітку Мері взагалі винайняла кімнату в центрі Ліми й переїхала туди, щоб провідувати Біллі щодня. Друкуючи його листи й передаючи таємні записки, вона стала посередником між ним і світом. Наглядачі уважно стежили за їхніми зустрічами і хвилювалися, що з її допомогою Мілліган може передавати інформацію про те, що відбувається в клініці. Своїми скаргами вони просто завалили Лінднера й Габбарда.

Мері вирішила, що записи про життя Міллігана з точки зору іншої людини можуть стати в нагоді, тому почала вести щоденник, фіксуючи коментарі Біллі та його поведінку. Завдяки її освіті у неї вийшло щось схоже на практичне дослідження із соціології.

(2)

Щоденник Мері. Середа, 23 липня 1980 року

Сьогодні вранці Біллі вдалося повернутись у відділ працетерапії. О першій годині він вийшов до мене в кімнату для відвідувачів з кількома зображеннями меблів, які вирвав з журналів, — у нього були великі плани щодо виготовлення нових зразків. Біллі попросив мене замовити 20 годинникових механізмів та аксесуарів для циферблатів. Видно було, що він щасливий знов опинитися в майстерні й щось планувати. Він у гарному настрої — таким радісним я його ще не бачила.

Я не хотіла, щоб Біллі розчаровувався, тому застерегла, щоб не будував повітряні замки.

— Якщо я не візьму себе в руки й не збудую знов зруйновані замки, моє існування буде марним. Тоді навіть жити не варто, — відповів він на те.

Ще він попросив мене надалі приходити о третій замість першої, щоб працювати в майстерні довше.

Четвер, 24 липня

Сьогодні вранці, коли Біллі був у майстерні, по нього прийшли наглядачі з наказом помістити його в ізолятор відділення № 22. Жодних пояснень вони не надали, і Боб Едвардс — начальник працетерапії — не дозволив забрати Біллі без причин. Інші теж стали на його захист, зчинилась сварка. Півтори години наглядачі, пацієнти й адміністрація на чолі з Габбардом і Лінднером не могли вгамуватися. Зрештою всіх пацієнтів з майстерні відправили в іншу

1 ... 36 37 38 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війни Міллігана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війни Міллігана"