Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова 📚 - Українською

Читати книгу - "Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житіє моє" автора Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 279
Перейти на сторінку:
віра в чудо.

Тобто, це вона спочатку наївна. Паровоз застав одну таку хвилю, яка співпала з відміною інквізиції — під солодкі стогони про любов і добро, новоявлені жреці впивалися владою, вимагали дарів, а потім в хід ішли «драконячі сльози», безсоромні хтиві оргії і людські жертви. Не встигнеш оглянутися, як уже і війська не наважуються зайти в місто, жителі якого оголосили про заснування раю на землі. А через пару місяців ті самі війська займаються утилізацією сорока тисяч трупів, відбиваючись від небагатьох калічок, які дивом вижили у місті і, що характерно, харчуються виключно людською плоттю. Якщо подумати, то на розвалинах Нінтарка досі заборонено жити.

Тьху, тьху, тьху! Навіщо себе так лякати?!

Досвіду боротьби з «неформалами», як делікатно називали в репортажах всяких ненормальних, у Паровоза було на трьох, рішучості — також, а принципу «більше ніж втрьох не збиратися» ніхто не відміняв — влада ще не забула, чим можуть закінчуватися деякі безневинні вечірки. Достатньо було відновити перевірки ліцензій на масові заходи, і доморощені гуру посипалися в камери НЗАМПІС, як з рогу достатку. Все правильно, хто б це не запустив, сказати «відбій» зграї шарлатанів «другої хвилі» уже не вийшло! Хтось же трудився, згодовуючи психам потрібну інформацію, мотивуючи, беручи під контроль, а тепер все пропало ні за цапову душу — таємничий чорний маг, який так незаплановано і невчасно з’явився, зняв гостроту проблеми, перетворивши криваву драму на комічний епізод, привід для анекдотів. Зі збоченою насолодою капітан Бер рівняв результати цієї багаторічної роботи невідомих сил катком каральних органів. Любо!

Крупний виграш не заставив себе чекати.

В голубому світлі закріплених на переносних триногах сяючих куль експерти НЗАМПІС розбирали руїни цегляної прибудови до житлового будинку. Бійці в захисних костюмах і масках обережно складали в герметичний контейнери скляні ампули з рідиною, що помітно світилася. Від самого лише вигляду цих штук у Паровоза волосся стало дибки

Ті самі «Сльози Дракона»! Перша партія за сім років. А спеціалісти переконували, що рецепт виготовлення проклятого зілля знищено. Витік інформації? Іноземне втручання? Навіть запах цього засобу приводив звичайну людину в стан ейфорії, викликав бажання довіряти і слухатися, не задумуючись про наслідки і не відчуваючи жалю. Напій асасинів! У білих зілля викликало невідворотнє звикання. З чорними було простіше — їх від нього просто нудило.

Всіх жителів будинку доведеться перевіряти на причетність до поширення і на предмет вживання цієї гидоти. Розпитати тих, хто постачав отруту, було неможливо — ледве побачивши поліцейських, маніяк підірвав себе в котельні, переробленій їм під склад. Не знав, бідолаха, що таке будівельні норми! В багатоквартирному будинку постраждали лише шибки, а в самій прибудові зірвало дах і розвалило одну з зовнішніх стін. Серед команд НЗАМПІС жертв не було, лише двох зачепило уламками даху, а от сам підривник заглянув на місці.

Туди йому і дорога! Напевне, підсів на власне зілля, то і толку на допиті від нього й не було би.

— Вас можна привітати.

Перед тим як обернутися, Паровоз стер з лиця задоволену посмішку.

— Так, сер! Операцію проведено практично бездоганно.

Містер Сатал серйозно кивнув, оглядаючи розсипи мокрих уламків, що ще світилися:

— Це заставить столичне начальство забігати. Але в них з’являться питання.

Паровоз байдуже знизав плечима:

— За десять років я написав сорок чотири заявки про покращення фінансування відділу, можу показати вам копію кожної з них.

Координатор роздратовано смикнув головою:

— Плювати на папірчики! Що ми будемо робити, коли сюди приїдуть перевіряючі? Вони можуть запхати носа куди завгодно, а я не знаю ваших справ.

Про це Паровоз якось не подумав. Чесним мало бути, чесним треба виглядати, а в будь-якій нормальній організації, де не тільки пальцем в вусі колупаються, неодмінно накопичуються два-три епізоди, які виглядають неоднозначно. Варто ревізорам щось таке розкопати, і плакало його капітанство!

— Я… загладжу нерівності.

Містер Сатал задоволено кивнув:

— Я радий, що ми одне одного розуміємо!

Капітан Бер давно працював з начальниками з чорних, але йому вперше так відверто пропонували здійснити службову фальсифікацію. Ледве не наказували…

— І от ще, — координатор зупинився на півдорозі до свого лімузину — у мене не було часу посвятити вас в деталі нашого основного розслідування…

Паровоз подумки прихнув. Часу в нього не було, а як же!

— … є думка, що у нашого фігуранта нестандартний канал сили. Дикий пробій не варто і обговорювати, але, можливо, хтось інструкторів Університету пам’ятає якогось незвичайного студента? Скажімо, за останні сім років. Мені здається, вам буде з ним простіше поговорити.

Природньо! Інструктори чорної магії Університету традиційно були на зарплатні у НЗАМПІС. Нестандартний канал… І тут капітан Бер звернувся з вдячною молитвою до всіх богів, що зараз з координатором не було емпатки. Він і справді знав одного мага, канал сили якого гарантовано був нестандартним; причому, знав дуже близько…

Підчистити хвости, містере Сатал, сер? Ми це зробимо, сер!

Глава 14

Наступний робочий день, згідно мого графіка, почався зранку. Я прийшов за десять хвилин до початку, просто щоб поспостерігати, кого як зустрічають. Облом — на робочих місцях були присутні всі (за попередніми даними, офіційно мене ще не представляли) співробітники фірми, але ніякої роботи все-одно не ставалося. Атмосфера навколо була виключно траурна. Всі мовчки страждали.

Кішка у них здохла, чи що?

Детальніше роздивившись офіс і співробітників, я зрозумів, що я там, взагалі, єдиний, хто виглядає більш-менш професійно, в смислі без витягнутих колін, поторочених рукавів і відворотів штанів, псевдо-художніх латок і зачісок типу «ах ви вила мої, вила». Природньо, така відмінність одразу поставила мене в опозицію до колективу, і мене тут же спробували «опустити»: руденька секретарка (родичка Чвертки) принесла мені абсолютно холодну каву, а я, майже не дивлячись, кинув в горнятко зігріваюче прокляття. Бажання шуткувати більше ні в кого не виникало.

Якихось спроб познайомитися теж ніхто не робив. Ну, допустимо, згаданого Чверткою Йогана я вичислив просто тому, щоб білий маг у них був лише один. Мужик в шкіряних штанах і трохи молодший хлопець з яскраво-рудими рудим волоссям підходили під опис алхіміка Карла (чи то Фарцинга, чи то Фертінга, треба буде в якомусь офіційному папері уточнити) і його помічника, а повнуватий невисокий чоловічок, який пристроївся ближче до кавоварки, сильно нагадував бухгалтера. Боса-Полака і секретарок мені показали ще вчора.

Я легко міг уявити собі білого мага в стані депресії, але для мене було загадкою, як можна увігнати в ступор одразу сімох? Якщо всі мої майбутні працедавці будуть такими, то краще мені повертатися в гараж — мотоцикли ремонтувати. А що, вельми прибуткове заняття! Але, раз я вже взяв гроші (причому, за одну роботу — двічі), фамільна честь вимагала, аби

1 ... 36 37 38 ... 279
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова"