Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ліки без рецепту не продаються" автора Любава Волошин. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 51
Перейти на сторінку:
Слідство...

Можливо міняючи ракурс, Аліна не врахувала відстань але замість бібліотеки вона опинилась у якомусь кабінеті. Темна кімната з щільно затягнутими шторами не викликала жодних асоціацій у неї. Схоже,що раніше вона тут не бувала...

Вона роззирнулась по сторонах, сподіваючись,що не зустріне нікого. Обережно підійшла до вікна і відсунувши шторку подивилась. Вона була на території академії, і судячи з ракурсу двору який вона бачила вона знаходилась у західній її частині.

Рани які були нанесені Ліневейн,ще не повністю загоїлись, а слабкість через використання ресурсу без звички навалилось втомою. Аліна осіла на підлогу під вікном, і втомлено опустила голову на коліна. Їй неймовірно пощастило,що в останній момент вона згадала про перстень. Вона подумки в тисячний раз подякувала Міка за його подарунок.

Двері в кімнату скрипнули і в полосці світла,що утворилась,  з'явилась фігура. Аліна швидко впізнала масивний вид професора Кітера.

-" Хто тут?"- долоні Кітера миттєво почали мерехтіти. Професор готувався до захисту.

-" Це я."- подала голос Аліна, підводячись з своєї схованки.

-" Ти? Що ти тут робиш?"- запитав він підходячи блище. Та щойно вона опинилась у його полі зору,вираз на його обличчі набув крайньої стурбованості.

Схоже,що виглядала вона ще гірше ніж думала.

-" Все нормально. Я мабуть піду."- вона хотіла обійти професора і вийти. Вступати з Кітером у діалог і намагатись пояснити ситуацію вона не хотіла.

-" Стій. Хто це зробив?"- він схопив її за руку і сяйво,що лилось з його долонь повільно поширювалось по ній,заліковуючи рани.

-"Дякую. Але все нормально, не важливо хто це зробив."

-" Схоже ти не розумієш, як  це важливо. Якщо зараз залишити цю людину безнаказаною,то завтра постраждалих буде троє,а може і більше."

-" Я не збераюсь ставати загальним посміховиськом за рахунок того,що здам студента."- Аліна не хотіла виносити особистий конфлікт на загальне обговорення.

-" Так діло не піде." - Кітер підійшов до вікна і розтягнув штори впускаючи світло в кімнату.

Роззирнувшись,вона зрозуміла,що потрапила в кабінет. Він був невеличкий, досить гарно оздоблений, з купою паперів навалених на столі та невеличким лабораторним куточком.

-" Сідай.- показав Кітер на стілець поруч з робочим столом і сам також розмістився за ним.- Слухай, я чудово розумію твоє не бажання виділитись та в тебе це погано виходить. Лише сліпий і глухий у цій академії не знає про твій екстремальний подвійний напрямок навчання. І про твій конфлікт з тим розпещеним дівчиськом також всім відомо."

-" Тобто?"- Аліна здивовано розширила очі.

-" А що тут незрозуміло? Я чудово знаю,що ти проходиш навчання і на напрямку зіллєваріння, всі викладачі це знають."

-" Я не про це. Що ви маєте на увазі під тим,що всім відомо про мій конфлікт?"

-" Ліневейн приходила до директора з скаргою на тебе. І вимагала твого відрахування з академії."- спокійно промовив Кітер.

Його слова змусили Аліну задуматись про масштаби образи ельфійки.

-" Я поняття білого не мала про це."- сказала вона вражено.

-" Впринципі я очікував,що рано чи пізно це дівчисько зможе викинути щось по типу цього. Хоча до останнього  вважав,що їй вистачить мізків не робити подібного." 

-" І що буде тепер?"- Аліна розуміла,що від Кітера їй не втекти.

Кітер підсунув до неї чистий листок паперу та чорнильну ручку.

-" Пиши. Ти повинна чітко описати де,коли, ким і як була атакована. Наслідки травм я зафіксував. Усе інше не твого розуму справа."- спокійно сказав Кітер.

Аліна важко зітхнувши почала описувати недавні події з сумом  відмітивши,що це перший і останній її вихідний перед іспитами. Закінчивши опис подій,вона подивилась на професора.

-"Я можу йти?"

-"Звичайно. Хоча знаєш, маю до тебе одну пропозицію.Чи готова ти її вислухати?"- спитав він. По його вигляду як завжди неможливо було зрозуміти,що він хотів.

-" Я вас слухаю."

-" Як ти відносишся до додаткових  вправ? Я підмітив,що ти схильна до повітряної стихії, вона чудово поєднується з хірургічними маніпуляціями."

-"Я не впевнена,що зможу додатково займатись. Часу майже немає."

-" Експрес курс по напрямку зіллєваріння закінчиться після іспитів,часу стане більше і я думаю,що два заняття в тиждень ти зможеш умістити в свій графік."- сказав Кітер. 

Аліна зрозуміла,що пропозиція не давала їй можливості відмовитись,тому схвально кивнула.

-" От і чудово. А тепер іди і відпочинь,думаю на сьогодні досить з тебе навантажень"- сказав він.

-" А що буде з цим?"- спитала вона показуючи на листок.

-"Розслідування справи і покарання. В стінах академії всі рівні і ніхто несміє ставити під загрозу життя адепта."- сказав Кітер.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 36 37 38 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліки без рецепту не продаються, Любава Волошин"