Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова 📚 - Українською

Читати книгу - "Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моє зведене прокляття" автора Анастасія Соловйова. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 94
Перейти на сторінку:

Як багато гарних слів він говорить. Начебто спеціально це робить, щоб мене звабити.

Або я не звикла, що хлопці можуть бути добрими та милими, а не грубіянами, як Алекс.

Повертаюсь і кладу руки на плечі Макара. В очі його гарні заглядаю. Усміхаюся. Його близькість більше не викликає відторгнення, а цікавість лоскоче і без того неспокійні нерви.

Макар читає мої бажання. Нахиляється та обережно торкається моїх губ своїми. Я не відходжу, не тікаю. Приймаю нову реальність. Наш поцілунок м'який, приємний, спокійний. Він схожий на тепле весняне сонечко, тоді як з Алексом — це пожежа, яка все змітає на своєму шляху.

Обіймаю Макара, пливу за течією.

Якоїсь миті мені навіть подобається те, що відбувається. Може, стосунки й мають бути такими, як цей поцілунок? Розміреними, затишними, без особливих зльотів та падінь?

У Макара м'які теплі губи, він точно знається на поцілунках, а ще в нього приємний парфум. І зайвого він не дозволяє. Обіймає за талію і навіть не намагається опустити руки нижче. Алекс би точно не стримався.

— Все добре? — дбайливо питає Макар, коли я перериваю наш поцілунок.

— Так, звичайно. Мені сподобалося.

— Я не поспішив?

Боже, не можна бути настільки бездоганним!

— Ні, ти що? — округляю очі. — Все чудово. Ти добре цілуєшся.

Макар усміхається, притягує мене до себе. Втикаюся носом у його плече і заплющую очі.

Здригаюсь від приглушеної вібрації телефону. Обіцяла собі не смикатися при кожному повідомленні, але нічого зі своїми емоціями вдіяти не можу.

Макар відпускає мене, і я зазираю у телефон.

«Привіт. Це Алекс. Скинь мені фотографії, про які ти говорила».

Міг би «будь ласка» в кінці речення написати. Грубіян.

Я відвертаюся від Макара і тремтячими від хвилювання пальцями, не потрапляючи на деякі букви, пишу:

«На жаль, я не зможу цього зробити. Занадто багато непотрібної мені мороки. Але ти завжди можеш заїхати додому і я люб'язно покажу тобі фотки на своєму старому телефоні:)»

Цю відповідь я вигадала кілька днів тому. Коли зневірилася отримати повідомлення від Алекса.

1 ... 36 37 38 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моє зведене прокляття, Анастасія Соловйова"