Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Єва
Пройшов місяць. Христина зникла. Немає жодних зачіпок. Ігнат пробив інформацію. На своє ім'я квиток вона не купувала. Тоді, де вона? Я божеволію від безвиході. Гліб закрився від нас, уникає Ігната, не відповідає на дзвінки. Я погано сплю ночами, особливо коли Ігнат затримується до пізнього у клубі. Ще вчора подзвонив батько, сказав що вони приїдуть лише за два місяці. Я так скучила за батьками. Може вмовити Ігната поїхати до них на тиждень? Ага, а куди клуб та ресторан подіти?
Я щодня пишу Христині в Instagram. Просто розповідаю про свої справи, успіхи, як у нас із Ігнатом розвиваються стосунки. Про Гліба жодного слова не пишу. Хоча руки сверблять відправити відео з Мар'яною, але Ігнат заборонив. Христина читає повідомлення, але не відповідає. Ну, подруго, знайду, приб'ю. Я в чому винна? Кинула мене. Коза.
Сьогодні Ігнат знову допізна в клубі, а в ресторані я закінчила всі свої справи, тому їду додому. Втомилася так, що не відчуваю ніг. Потрібна гаряча ванна з маслами, ромашковий чай і ліжко. Паркую машину, ставлю на сигналізацію. Іду до під'їзду, звертаю увагу на машину, що стоїть вдалині. Всередині бачу силует. Якась тривога утворюється всередині мене. І я переконуюсь у своїй правоті, коли скло пасажирських дверей опускається, і я бачу обличчя водія. Це Артем. Він просто сидить всередині салону і дивиться на мене. Мозок кричить, що треба бігти до під'їзду, там код і він не зможе наблизитися до мене, але ноги приросли до асфальту і я не можу поворушити ними. Артем дивиться на мене, посміхається та їде.
Так, додому, терміново. Забігаю в під'їзд, біжу до ліфта, забувши привітатись з конс'єржкою. Забігаю в ліфт, натискаю кнопку і тільки коли двері зачиняються і ліфт рухається вгору, я видихаю. Фух пронесло. Це Артем і я не помилилась.
Відчиняю двері тремтячими руками і заскакую в квартиру. Я в безпеці. Сповзаю по стіні. Так Єва, стоп. Пригадую, що Ігнат нещодавно встановив у холі камеру, тому якщо вона пише і він зараз побачить мій стан, то приїде додому. Встаю, повертаю голову і розумію, що лампочка не горить. Отже, він виконав моє прохання і відключив її. Тому що, коли я дізналася про камеру, влаштувала скандал. Мені некомфортно. Як на токшоу.
Роздягаюся, відправляю Ігнатові повідомлення.
"Милий, я вже вдома. Скучила. Зараз прийму ванну та спати. Вибач, що не дочекаюся. Трохи втомилася. Люблю."
Відповідь надходить одразу ж.
"Білосніжка, лягай, буду пізно. Люблю тебе та хочу."
Набираю повну ванну з піною. Занурююсь. Так добре. Я розслабляюся, та не помічаю, як я заснула. Прокидаюся від того, що мене торкається чиясь рука. Спочатку груди, потім спускається до живота й униз. Напевно, мені це снитися. Та ні, не снитися, дотики реальні. Але ж я одна в квартирі. Я сіпаюся від переляку, різко розплющую очі. Ігнат. Сидить навпочіпки біля ванни, без сорочки в одних штанях. Очі його горять, кадик сіпається, він важко дихає.
- Ти ж казав, що будеш пізно?
- Казав, але уявив тебе голою у ванні і не стримався. Приїхав. І недаремно. Таку картину ледве не пропустив. Можно до тебе?
Я киваю головою. Він встає, знімає штани і білизну, залазить і сідає за моєю спиною, притискає мене ближче до себе. Я відчуваю його збудження. Проводить рукою по грудям, зтискаючи сосок. Цілує шию. Поцілунок мене обпалює, по тілу пробиває струм. Далі рука опускається вниз, пальці знаходять клітор, стискають його. Я охаю, вигинаю спину, але Ігнат не відпускає мене, змушує ближче притулитися до його гарячих грудей. Знаходить мої губи. Заволодіває ними. Заводить палец в моє вологе лоно, розтягуючи мене. Я відчуваю, що незабаром мене накриє оргазм.
- Білосніжка, підведись. - шепоче він. Я підводжусь, він різко розвертає мене лицем до себе і змушує сісти верхи на нього. Член входить в мене. Я стогну від задоволення. Він тримає мене рукою за талію, а інша знаходиться на моїх стегнах. - Дивись на мене, Єва. Не заплущуй очі. Рухайся.
Я починаю рухатись, спочатку повільно. Ігнат допомогає мені, задаючи темп. Поштовх, потім ще один і ще. Я відчуваю що скоро відчую оргазм, хапаю його за плечі і прискорююсь. І все, феєрверк в очах. Ще декілька поштовхів і Ігнат кончає. Ми дивимось один на одного, не можемо відвести погляд.
- Єва, я кохаю тебе. І хочу поставити тобі запитання. Ти вийдеш за мене? - зненацька видає він.
- Ігнат... - я від шоку замовкаю. - Я тебе теж дуже кохаю.... І я згодна...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Красуня для ловеласа, Каріна Іша», після закриття браузера.