Читати книгу - "В’язень Неба"

– У Клінічній лікарні йому повідомили, що це може бути холера, і сказали забрати хвору назад додому, тому що через епідемію вільних місць немає. Кілька чоловік у кварталі вже померло. Щодень Ізабеллі гіршало. Вона марила. Її чоловік перевернув небо й землю і зі шкури пнувся, аби тільки допомогти дружині, однак за кілька днів вона ослабла настільки, що не можна було навіть завезти її до лікарні. Промучившись тиждень, Ізабелла померла в своїй кімнатці над книгарнею, у будинку на вулиці Святої Анни…

Між співрозмовникам надовго запала тиша, яку порушували тільки стукіт дощу й виляски грому, що віддалялися в міру того, як ущухав вітер.

– Лише через місяць я дізнався, що одного вечора Ізабеллу бачили в кафе «Опера», що навпроти «Лісео». Вона сиділа за столиком із Маурісіо Вальсом. Ізабелла не дослухалася до моєї поради й пригрозила Вальсові викрити його. Комендант прагнув прославитися й зібрати купу нагород, і для цього змушував Мартіна переписувати для нього бозна-який бездарний непотріб. Я подався до цього кафе, щоб порозпитувати. Офіціант пригадав, що Вальс прибув на машині раніше від Ізабелли й замовив дві порції ромашкового чаю і мед.

Фермін зважив те, що почув від молодого адвоката.

– Ви гадаєте, що Вальс її отруїв?

– У мене немає жодних доказів, але що більше я розмірковую, то очевиднішим мені видається Вальсів злочин.

Фермін утупив очі в підлогу.

– Сеньйор Мартін знає?

Бріанс похитав головою.

– Ні. Після вашої втечі Вальс наказав укинути Мартіна до карцеру в одній із башт замку.

– А лікар Санауха? Їх не посадили разом?

Бріанс пригнічено зітхнув.

– Санауху віддали до військового трибуналу, звинувативши в зраді. Його розстріляли через два тижні.

Знову тривала мовчанка заполонила кабінет адвоката. Потім Фермін схопився на ноги і став схвильовано бігати колами по кімнаті.

– А я? Чому мене ніхто не шукав? Урешті-решт, це ж усе через мене…

– Ви не існуєте. Щоб уникнути приниження перед своїм керівництвом і не зруйнувати перспективну кар’єру улюбленця режиму, Вальс змусив патрульних, яких надіслав навздогін, сказати, що вони підстрелили вас на схилі гори Монтжуїк, коли ви намагалися втекти, і вкинули тіло до спільної могили.

Фермін відчув на губах присмак люті.

– Слухайте-но, а що, як я негайно ж заявлюся до комендатури, мовляв: «Ось він я, з усім зуздром»? Подивимося, як тоді Вальс пояснить моє воскресіння.

– Не меліть дурниць. Так ви не виправите нічого. Добудетеся лише того, що вас завезуть у гори дорогою Рабасада[54] і заженуть там кулю в потилицю. Ця мерзота того не варта.

Фермін кивнув, погоджуючись, але сором і почуття провини з’їдали його зсередини.

– А Мартін? Що буде з ним?

Бріанс знизав плечима.

– Те, що мені відомо, – конфіденційна інформація. Вона не повинна вийти за межі цих чотирьох стін. У в’язниці служить наглядачем такий собі Бебо, і він у мене в боргу. Його брата мали стратити, але я домігся, щоб вирок пом’якшили й замінили на десять років ув’язнення в одній із тюрем Валенсії. Бебо – непогана людина й розповідає мені все, що бачить і чує в замку. Вальс не дозволяє мені бачитися з Мартіном, але завдяки Бебо я знаю, що мій клієнт живий і що комендант тримає його в башті під цілодобовою охороною. Вальс дав йому перо й папір. Бебо каже, що Мартін пише.

– Що?

– Хто його знає. Вальс гадає, буцімто в’язень переписує його книжку. Принаймні так мені розповідав Бебо. Але Мартін, що, як нам із вами відомо, трохи не при тямі, схоже, пише щось зовсім інше. Інколи він повторює вголос те, що написав, або підводиться й починає ходити по камері, промовляючи фрази й уривки з діалогів. Бебо зазвичай вартує вночі біля його камери й, коли тільки змога, передає йому цигарки й грудки цукру – єдине, чим він харчується. Скажіть, Мартін ніколи не згадував у розмові щось, що називалося б «Ігри янгола»?

Фермін похитав головою.

– Це назва книжки, яку він пише?

– Так стверджує Бебо. Наскільки йому вдалося зрозуміти з того, що розповідав Мартін, і з тих уривків, які він декламував, ідеться про щось на кшталт чи то автобіографії, чи то сповіді… Якщо хочете знати мою думку, Мартін здогадується, що втрачає здоровий глузд, і, доки ще не пізно, прагне перенести все, що пам’ятає, на папір. Наче пише послання собі самому, щоб не забути, хто він…

– А що станеться, коли Вальс виявить, що Мартін начхав на його наказ?

Адвокат Бріанс похмуро глянув на Ферміна.

10

Злива вщухла близько півночі. Із вікна мансарди адвоката Бріанса Барселона, небо над якою затягли низькі хмари, що ледве не чіплялися за дахи будинків, мала непривітний вигляд.

– Вам є куди йти, Ферміне? – запитав Бріанс.

– Мені зробили принадну пропозицію стати співмешканцем і охоронцем однієї молодої особи, яка, попри дещо легку поведінку, має добре серце й такий агрегат, що дух забиває. Але я не уявляю себе в ролі утриманця, нехай навіть самої Венери з Хереса.

– Мені геть не до вподоби те, що вам доведеться ночувати на вулиці, Ферміне. Це небезпечно. Ви можете лишатися в мене стільки часу, скільки захочете.

Фермін роззирнувся довкола.

– Це, звісно, не готель «Колумб», але в мене є розкладне ліжко, я не хропу і, щиро кажучи, буду вельми радий вашому товариству.

– А хіба у вас немає нареченої?

– Моєю нареченою була донька засновника адвокатської контори, із якої мене звільнили завдяки Вальсові та його прихвосням.

– Ви дорого платите за цю історію з Мартіном. Обітницею бідності й цнотливості.

Бріанс усміхнувся.

– Дайте мені безнадійну справу – і я щасливий.

– Слухайте-но, я пристану на вашу пропозицію. Але тільки якщо ви дозволите мені заробити на своє проживання. Я можу прибирати, давати лад паперам, друкувати на машинці, куховарити. Можу прислужитися вам порадами, а також виконувати роботу нишпорки. А якщо у хвилину слабкості ви опинитеся в скруті й відчуєте, що потрібно скинути напруження, я впевнений, що з допомогою моєї подружки Росіїто зможу забезпечити вам послуги професіоналки, після зустрічі з якою ви наче на світ знову народитеся. У молоді роки треба пильнувати, щоб надмірне накопичення сім’яної рідини не вдарило в голову, тому що наслідки можуть бути вельми кепськими.

Бріанс простягнув йому руку.

– Домовилися. Вас узято