Читати книгу - "Криза сучасного світу, Рене Генон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
75
Геракліт (бл. 540–480 роки до н.е.), давньогрецький філософ-досократик. «Все тече, все змінюється» — парафраз відомого твердження «все тече», який вказує на минущість проявленого світу і йому приписується (прим. редактора).
76
Незабаром після свого виникнення буддизм в Індії почав асоціюватися з одним із основних проявів повстання кшатріїв проти влади брагманів; з вищенаведених свідчень випливає, що існує безпосередній зв’язок між запереченням будь-якого незмінного принципу і принципом духовної влади, а також між зведенням всієї реальності до «становлення» і утвердженням верховенства світської влади, чиєю сферою є світ дії; можна помітити, що «натуралістичні» та антиметафізичні доктрини завжди виникають тоді, коли в цивілізації спостерігається вищість світської влади над владою духовною.
77
Мається на увазі рух шраманів або повстання кшатріїв (прим. редактора).
78
Як ідею «прогресу», так й «еволюціонізм» Р. Ґенон рішуче відкидає. Вони виявляються несумісними ні з традиціоналізмом, ні з традиціями (прим. редактора).
79
Очевидно, мається на увазі передмова і попередні розділи (прим. редактора).
80
Анрі Берґсон (1859–1941), французький філософ, представник інтуїтивізму і філософії життя. «Ідея чистої тривалості», тобто безперервна мінливість станів психічного життя людини, її самосвідомості.
Р. Ґенон не може не критикувати погляди Берґсона, оскільки вони спрямовані не на надлюдський вимір, а розчинені в людському. Це не єдиний приклад критики інтуїтивізму Берґсона Ґеноном, див. також «Схід і Захід» (1924), «Царство кількості і знамення часу» (1945) (прим. редактора).
81
Тобто такої, що лежить на рівень нижче від раціональної сфери (прим. перекладача).
82
У цьому реченні французький мислитель торкається власного розуміння інтуїції, яка для нього інтелектуальна, а отже — надраціональна (прим. редактора).
83
Рене Декарт (1596–1650), французький філософ, засновник раціоналізму. Ставлення Ґенона як до філософії Декарта, так і до раціоналізму вкрай негативне. Наступні рядки цю його позицію стисло окреслюють (прим. редактора).
84
Одна з перших відомих робіт М. Еліаде має назву «Сакральне і профанне» (1957) (прим. редактора).
85
Очевидно, маються на увазі окремі статті та такі твори Р. Ґенона, як «Вступ у вивчення індуїстських доктрин» (1921), «Людина та її становлення за ведантою» (1925), «Езотеризм Данте» (1925) (прим. редактора).
86
Наприклад, в Індії відомі шість веданґ (санскрит, vedāṅga) або ж частин Вед, наприклад, нірукта — традиційна етимологія, джйотиша — традиційна астрологія й астрономія, та упаведи (санскрит, upaveda) або ж допоміжні Веди, наприклад, аюрведа, — традиційна медицина; дганурведа — традиційні бойові мистецтва (прим. редактора).
87
Фізика (давньогрецька, φύσις), тобто природа. У трактаті «Фізика» Арістотеля фюзис, як фізичне/природне, стає предметом окремої дисципліни, фізики (прим. редактора).
88
Якщо традиційній цивілізації властиве синтетичне знання, то сучасній — аналітичне (прим. редактора).
89
Фізика в Арістотеля протиставлялась метафізиці, як похідне Першопринципу (прим. редактора).
90
Слід зауважити, що щось подібне сталося і в соціальній сфері, коли сучасні люди спробували відокремити світське від духовного; ми не хочемо сказати, що між цими речами не існує відмінностей, оскільки вони дійсно стосуються різних областей, як метафізика та науки; але через хибу аналітичного складу розуму ми забуваємо, що відмінність не передбачає відокремлення; тому світська влада втрачає свою легітимність, і теж саме можна сказати про науки в інтелектуальній сфері.
91
Блискуче схоплені тенденції розвитку сучасної науки французьким мислителем не втрачають своєї актуальності й майже через сто років (прим. редактора).
92
На рівні релігії подібне зауваження можна застосувати й до певного роду «апологетики», яка прагне примирити між собою результати сучасної науки, що є абсолютно ілюзорним, порожнім заняттям, яке, більше того, завжди доводиться починати заново, що тягне за собою серйозну небезпеку постановки релігії в залежність від мінливих і ефемерних концепцій, від яких вона має бути абсолютно незалежною.
93
У цьому випадку легко віднайти необхідні приклади; відмітимо лише разючу різницю між концепцією ефіру в традиційній індуїстській космології та тієї ж самою концепцією у сучасній фізиці.
94
Клод Бернар (1813–1878), французький фізіолог, засновник ендокринології (прим. редактора).
95
Нагадує теорію вроджених ідей, за якою розуму людини властиві ідеї, що не виводяться з досвіду (прим. редактора).
96
Наприклад, компас і папір були відкриті у стародавньому Китаї, але застосування у промислових масштабах набули в сучасній Європі (прим. редактора).
97
Те, як Р. Ґенон пише про алхімію й астрологію, іде врозріз із офіційною точкою зору панівної сучасної науки. Представники останньої доклали чимало зусиль, щоб дискредитувати традиційні науки. Не виключено, що на вістрі критики опинились саме алхімія з астрологією (прим. редактора).
98
Окремо, в інших своїх роботах, Р. Ґенон буде піддавати критиці психоаналіз. Наприклад, «Розділ XXXIV. Зло психоаналізу» в «Царство кількості і знамення часу» (1945) (прим. редактора).
99
Це виражається, зокрема, в терміні упаведа, який використовується в Індії для позначення деяких «традиційних наук» і підкреслює їхню підпорядкованість Ведам, тобто сакральному знанню par excellence.
100
В нашій роботі «Езотеризм Данте» ми говорили про символізм сходів, які в різних традиціях відповідають певним наукам і одночасно певним станам буття, що обов’язково передбачає, що ці науки розумілися не суто «профанно», як у сучасному світі, але уможливлювали перехід, що наділяло їх «ініціативним» змістом.
101
Ось чому, відповідно до індуїстської доктрини, брагмани повинні постійно звертати свій розум безпосередньо на вище знання, тоді як кшатріям слід радше оволодівати ним поступово, проходячи через різні етапи його досягнення.
102
У творчості Ґенона ідея центру відіграє вкрай важливу роль. До неї він так чи інакше повертається ледве не у кожній роботі (прим. редактора).
103
Таку роль відіграє, наприклад, астрономічна символіка, яку так часто використовують у різних традиційних доктринах; і те, що ми
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криза сучасного світу, Рене Генон», після закриття браузера.
