Читати книгу - "Драконяча пропозиція, або Лапу і хвіст тобі у подарунок, Ліра Куміра"

- Ну от і чудово. Забирай її, а я до Гогинича поспішу. А то не встигла навіть надивитися, поспішила Ніку проводжати, але тепер я вільна. І найближчі три місяці на мене не чекайте, - прощебетала Горгона і щаслива побігла всіт за очі.

А я так і продовжувала стояти, не знаючи, чого мені очікувати від шостого стража Передгір'я. Ні, мені не було страшно. Просто невідомість змушувала нервувати.

- Руку давай, злючка, - сказав мені Водяник з якоюсь добротою в голосі, і я простягнула йому свою кінцівку. 

Долоні його виявилися холодними, але приємними на дотик. Чоловік взявся міцно і кудись мене повів:

- Та не бійся, топити тебе я не буду. А то раптом ти корисною виявишся, - страж розсміявся зі свого не надто вдалого жарту, на що я ніяково посміхнулася.

Адже тепер моя доля була в його руках. І чим чорт не жартує - може, і тут мені допоможуть?