Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Марсіянин 📚 - Українською

Читати книгу - "Марсіянин"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Марсіянин" автора Енді Вір. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 121
Перейти на сторінку:
мене важливіші справи. Наприклад, поговорити з людьми

- Ми отримали вузьконаправлений сигнал у відповідь лише півгодини тому, - сказав Венкат до гурту журналістів. - Ми негайно наказали Патфайндеру зняти панорамне зображення. Сподіваємось, Уотні має якесь повідомлення для нас. Питання?

Здійнявся ліс рук.

- Кеті, почнімо з тебе, - сказав Венкат, вказуючи на неї.

- дякую, - сказала вона. - Чи вдалось зв’язатись з Соджорнером?

- На жаль, ні, - відповів він. - Лендер не зміг зв’язатись з Соджорнером, а напрямки ми не можемо з ним контактувати.

- Що могло трапитись з Соджорнером?

- Навіть припустити не можу, - сказав Венкат. - Після такого довгого часу перебування на Марсі будь-що могло з ним трапитись.

- Найімовірніший здогад?

- Наймовірніше на нашу думку, що він забрав його до Габу. Сигнал Лендера не досягне Соджорнера через полотно Габу. - Вказуючи на іншого репортера, він сказав, - Ви, там.

- Марті Вест, Ен-Бі-Сі Н’юс, - сказав Марті. - Як ви спілкуватиметесь із Уотні, коли усе запрацює і буде налаштовано?

- Це залежить від Уотні, - сказав Венкат. - Усе що у нас є для роботи, це камера. Він може писати нотатки і тримати на видноті. Але як ми відповідатимемо - це складніше.

- Чому? - спитав Марті.

- Тому що у нас є лише камера платформи. Це єдина рухома частина. Є багато способів перадати інформацію туди за допомогою лише обертання платформи, але нема шляху розказати про них Уотні. Він повинен сам щось вигадати і розказати нам. Ми виконаємо його вказівки.

Вказуючи на наступного репортера, він сказав:

- Прошу.

- Джил Голбрук, Бі-Бі-Сі. Враховуючи 32-оххвилинну передачу туди-сюди при єдинім засобі спілкування - обертовій платформі, це буде безнадійно повільна розмова, чи не так?

- Так, це правда, - підтвердив Венкат. - Нині на Ацідилійській рівнині світанок, а тут у Пасадені щойно за 3-ю д.п. Ми будемо тут усю ніч, і це лише початок. Більше ніяких питань, панорама має саме надійти за кілька хвилин. Ми триматимемо вас у курсі.

Швидко лишивши кімнату для преси, Венкат заспішив залою униз до тимчасового контрольного центру Патфайндера. Він протиснувся крізь натовп до зв’язкової панелі.

- Є щось, Тіме?

- Звісно, - відповів той. - Та ми витріщаємося на цей чорний екран, тому що це цікавіше, ніж зображення Марса.

- А ти хитро роблений, Тіме, - сказав Венкат.

- Врахую.

До них протиснувся Брюс.

- За годинником ще кілька секунд, - сказав він.

Залишок часу минув у тиші.

- Щось з’являється, - сказав Тім. - Угу. Це панорама.

Кімнатою розливалось загальне послаблення напруження відповідно до повільної появи зображення, одна вертикальна смужка за одною.

- Марсіянська поверхня… - сказав Венкат відповідно до появи смужок. - Ще поверхня…

- Ребро Габа! - сказав Брюс, тицяючи у екран.

- Габ, - усміхнувся Венкат. - Ще більше Габу… ще Габ… чи це повідомлення? Це повідомлення!

Вертикальні смужки відкрили написану від руки цидулку, яка стояла перед камерою на тонкому металевому стрижневі.

- Ми отримали повідомлення від Марка! - оголосив на усю кімнату Венкат .

Оплески заповнили кімнату, а потім швидко стихли.

- Що він каже? - спитав хтось.

Венкат прихилився ближче до екрану.

- Ту сказано… “Я писатиму тут питання - Ви приймаєте трансляцію?”

- Гаразд?.. - сказав Брюс.

- Це те, що він каже, - Венкат знизав плечима.

- Ще напис, - сказав Тім, вказавши на екран після того, як повільний рух даних відкрив усе.

Венкат знову прихилився.

- Цей говорить “Направте сюди, якщо так”.

- Добре, я бачу до чого воно йде, - сказав Брюс.

- Тут ще й третій напис, - сказав Тім.

- “Направте сюди, якщо ні”, - прочитав Венкат. - “Ми часто перевірятимемо щодо відповіді”.

Венкат склав руки на грудях.

- Гаразд. У нас є зв’язок з Марком. Тіме, направ камеру на “Так”. Потім почни робити знімки щодесять хвилин, доки він не напише нове питання.



Журнал: Сол 97 (2)

“Так!” Вони сказали “Так!”

Я не збуджувався такою мірою через “так” з часу випускного вечора!

Гаразд, треба заспокоїтись.

У мене обмеження кількість паперу, з яким я можу працювати. Ці картки були призначені для позначення зразків. У мене приблизно 50 карток. Можна використати обидва боки, а коли всі скінчаться, то можна знову їх використати, здряпавши старі питання.

Мітник Шарпі (прим.п., Sharpie - великий американський виробник писарського приладдя, головним чином ручок-мітників для письма), яким я користуюсь, протримається значно довше за картки, то ж атрамент - не проблема. Але мені доводиться робити усі написи всередині Габу. Я не знаю,

1 ... 37 38 39 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марсіянин"