Читати книгу - "Чарівні казки"

де була присутня при народженні великої герцогині, шанованої нарівні з королевами. Вона нагородила маленьку королівну великим розумом, непохитною доброчесністю, найпрекраснішими у світі очима, чудовим кольором обличчя і відмінною поведінкою, починаючи з раннього віку, бо з народження визначила їй зайняти найвеличніший трон на землі. Потім вона хотіла розповісти про багато послуг, наданих своїй країні, але королева, зрозумівши, що та вдається до вельми делікатних подробиць, перебила її розповідь і запевнила: лише благодіянь стосовно чарівної королівни цілком досить, аби заслужити право виконувати обов’язки феї так само вільно, як робила це до заборони. Бажаючи показати, як високо цінує вона поведінку цієї феї, королева зняла заборону з її подруги, яка нічим не заслужила такої ласки.

Потім з’явилася інша фея, яка мала вельми бундючний вигляд і повідомила, що давно вже усамітнилася в замку Ферраре й завжди перешкоджала сусіднім королевичам захопити його, проте релігійний запал примусив її віддати це прекрасне герцогство до рук Папи. Королева розгнівалась на фею, бо з її вини згас древній рід герцогів Ферраре, і з тим відправила додому.

За нею виступила фея в чорній оксамитовій шапочці й сказала королеві, що живе в замку Боссю у Фландрії. Бажаючи вершити добрі справи, подібно до королеви фей, вона вирішила очистити світ від незліченної кількості розпусників і, щоб здійснити свій задум, кожні два роки приводила до свого замку багато тисяч людей різних націй, котрі, як на її думку, мали ці недоліки, і нищила їх. Така жорстокість жахнула королеву. Звинувативши фею в загибелі багатьох героїв, вона заборонила їй з’являтися на очі.

Інша фея в мисливському вбранні, поставши перед королевою, повідомила, що жила в замку Фонтенбло задовго до того, як Франциск І його розбудував; вона стала жертвою жорстоких наклепів, її вважали привидом, бо інколи полювала в лісі. Вона стверджує перед її чарівною величністю, що ніколи й нікому не робила шкоди, не лякаючи навіть пастушок, і мала радість бути присутньою при перших пологах мудрої королеви й наділити її малюка усіма доблестями героїв, а особливо добротою матері-королеви. Фея із задоволенням пересвідчилася: королевич ніколи і ні в чому не принизив своєї гідності, і тоді, як батько-король поставив його на чолі своєї армії, і коли виконував інші доручення. Меридіана, яку дуже цікавив цей королевич, зняла свою заборону і навіть похвалила чарівницю.

Ще одна фея з’явилася перед ними, кинулася до ніг королеви і розповіла, що живе в замку Шамбор, де їй майже не випадало нагоди робити добро чи зло, однак вона завжди мала добрі наміри і, не знаходячи для них іншого застосування, оберігала фазанів від лисиць. Фея зізналася також, що єдиною хитрістю, яку вона собі дозволила, було з’явитися перед мисливцем у подобі лисиці й примусити його багато разів вистрелити з рушниці, а потім у тому ж вигляді повернутися до горопашного й спитати в нього, чи не бачив двох її маленьких друзів. Почувши таке, товариство розсміялося разом із королевою. Коли ж фея попросила Меридіану поновити її у колишніх правах, та погодилась, але обмежила їх можливістю робити шкоду лисам, вовкам, котам та іншим тваринам, які живляться дичиною.

Фея із вельми розумним обличчям постала перед королевою і повідомила, що оселилась у замку Шантільї, де брала участь у вихованні багатьох великих героїв, а останнім часом особливо піклувалася опорядженням будинку й саду. їй пощастило привабити туди таку чарівну королівну, що навіть її самої, без водойм і садів, було б досить, аби перетворити цей замок на найприємніше місце на світі. Королева, вельми полюбляючи справи, в яких виявлялися доброчесність і винахідливість, дозволила феї займатися чаклунством, як і раніше.

Нова фея постала перед королевою у досить незвичайному вбранні і сказала, що колись мешкала в замку Хайдельберг, але інші феї, вороги дому Палатіни, були присутні при пологах Обраниці й напророкували багато поганого народженим нею королевичам і королівнам. Вона опинилася там випадково лише раз, коли Обраниця народила королівну; фея наділила її великою доброчесністю, порядністю, шляхетною душею та вродою. Але тепер, сягнувши зрілості, її підзахисна королівна перейшла до інших володінь, далекого відгалуження роду, де фея нікого не знала, тому вона твердо вирішила не повертатися більше до Хайдельберга, благаючи королеву призначити їй для житла інший замок і скасувати свою заборону.

Задоволена щиросердістю німецької феї, королева відновила її у колишніх привілеях і призначила місцем постійного мешкання замок в лісі Монтаржі.

Інша, вельми огрядна фея, простершись перед королевою долілиць, сказала, що мешкає в замку, розташованому в лісі Амбуаз, і якось, купаючись в Луарі, відвернула корабельну катастрофу. Але Меридіана, згадавши, що ця фея брала участь у змові в замку Амбуаз, відправила її додому, не бажаючи більше слухати.

Фея із замку Блуа, поставши перед королевою і заявивши, що її головною турботою було зберегти в Блуа чудову мову і смачні вершки, вимагала поновити її у правах, але королева згадала: її піддана стала призвідницею останніх подій у володіннях Блуа (до того ж у пам’яті Меридіани ще свіжі були згубні поради феї великому королевичу, який жив у цьому замку), наказала їй і надалі покращувати якість блуазьких вершків і назавжди заборонила займатись чимось іншим.

Потім з’явилася фея у вельми простому вбранні і сказала, що є однією з найстаріших фей на світі, мешкає в замку Пон у Сентонжі. Із прикрістю спостерігала вона, як часто змінюються його власники, і побоюючись, щоб він, зрештою, не потрапив до поганих рук, передала його королевичу, не менш відомому своїм розумом й численними чеснотами, ніж високим походженням. Вдячна за цю добру справу, королева дозволила феї чаклувати, як і раніше.

До королеви наблизилась фея із замку Єпаньї в Бургундії і розповіла, що право володіти ним вона передала великій королівні; та своєю дивовижною красою, величним виглядом і доброчесним життям заслуговує порівняння із самою королевою фей, бо слава про неї поширилась по всьому світу, аж до того, що народи, які живуть на краю землі, вшановують королівну немов божество. Фея попросила поновити її у колишніх правах і додала, що жодного разу не зробила шкоди, за винятком випадку, коли зламала в замку підйомний міст, щоб надовше затримати найвишуканіше товариство, яке там зібралося. Королева сприйняла це як жарт доброго смаку і зняла свою заборону.

З’явилася інша піддана королеви, яка відзначалася стриманістю