Читати книгу - "На перехресті простору та часу, Сніжана Федорова"

  - Дашо! Сергію! Поливанови!

  - Гей, ми тут! – пролунали у відповідь дитячі голоси.

  Андрій і Ліза розплющили очі і побачили, як їм назустріч мчать радісні малюки.

  У цьому світі діти не були примарами. Коли Сергій повис на шиї у Андрія, хлопець цілком відчув його вагу.

  - Ви знайшли нас! А як там наші батьки?

  Ліза була змушена визнати, що вони тільки-но навчилися потрапляти в їхній світ.

  - Ну, нічого, ми можемо ще чекати, часу у нас багато.

  - Скільки? - мимоволі вирвалося в Андрія.

  - Вічність! – несподівано відповів Сергійко.

  - Як ми скучили!

  "Але, у нас цієї вічності немає", - прочитав заперечення у погляді Лізи Андрій.

  Так, їм обом було ясно, що треба поспішати, доки Центр їх не знайшов.

Привіт, дорогі друзі! Не забувайте підписуватись на авторку та ставити вподобайки, якщо твір Вам подобається! Створення цікавих для Вас книг - це значна праця! Тож буду вдячна Вам за невеличку подяку!)))