Читати книгу - "Мольфар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І приснився йому старий Юр. Стояв перед своєю хижею — спиною до Дмитра — і мовчав…
— Дмитре, ти з цього вийдеш! — бадьоро сказав на прощання Микола. — Коли людина перебуває в рабстві, у неї є світла ціль: ковток свободи. І це дає їй силу жити. Але коли вона нарешті отримує довгождану свободу — то ніби втрачає ґрунт під ногами… розумієш? Люди не вміють користуватися свободою зразу: спершу вони просто відчувають, що втратили ціль, а вона була їхньою опорою… Але потім свобода сама починає діяти в тобі, вона не може довго сидіти без діла! Так що все у тебе буде добре!
* * *
Спершу треба було навчитися засинати без страху. Дмитро перестав напиватися — і відчув, що сни знову стали ніби другим планом його життя. Але дзеркала з мармизами зникли. У снах він все частіше зустрічався зі старим Юром.
А одного дня йому приснилася Анна… вона запитала, які його враження про книжку «Бунт Сократа»…
Ах, «Бунт Сократа»! Він так і не дочитав…
Увечері знайшов книжку, відкрив — і вперше помітив автограф Анни. А внизу — дата і номер мобільного телефона…
Тремтячими руками набрав номер.
— Алло! — серце тенькнуло від її голосу…
«Дерево буде жити!» — глибоко в пам’яті озвався другий голос…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мольфар», після закриття браузера.
