Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева 📚 - Українською

Читати книгу - "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лисиця для Альфи" автора Вікторія Стужева. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 80
Перейти на сторінку:

- Зухвала значить, так? Не забула, з ким говориш?

- Та мені плювати! У будь-якому разі, я не збираюся цілуватися, тим паче піддаватися якомусь першому зустрічному псу! 

- Та як ти смієш! - уже загарчав він, випускаючи кігті, я побачила, як його очі знову стали світитися червоними, і моє тіло знову отримало розряд легкого електричного струму. Але я не стала піддаватися і теж пустила в хід кігті.

- Віддай мою річ! - промовила я.

- З чого це раптом так відразу? Я ж можу спочатку весело з тобою провести час, а вже потім...

- Мрій! Поверни мій телефон! Я не люблю коли мої речі чіпають сторонні!

- То наша вовчиця власниця? Похвально, так ти ще більше заводиш мене. Можу уявити як ти можеш задовольнити мене, і бути пристрасною в ліжку.

Моє обличчя палало від сорому, але я все ж змогла хоч якось дати йому відсіч словами.

- Вибач малюк, але задовольняти тобі доведеться себе самому! Телефон віддай!

Він знову почав сміятися і повільно знову перетворюватися на людину, кігті, зайве волосся на обличчі, а також ікла зникали. І я зрозуміла, що теж можу розслабитися, почала перетворюватися назад.

- Ось, забирай, - він віддав мені телефон

- Дякую, - відповіла я, і почала йти в бік виходу з лісу, як він сказав.

- Вовчиця, скоро ти будеш моєю, тож сильно не радій свободі. Сказав він, і я обернувшись лише відповіла з хижою посмішкою:

- А хто сказав, що я вовчиця? - похапцем усміхнувшись, я розвернулася спиною до нього і покрокувала геть. 

Повернувшись додому, я поставила телефон на зарядку, а сама почала в ноутбуці копатися в пошуках навчальних курсів на фотографа, а також візажиста. Пізніше знайшовши потрібний мені сайт, чудовий з університетом, я вирушила на кухню за вже обідом. Завтра буде важкий день, потрібно буде поїхати в торговий центр за новим одягом, а також за нижньою білизною. Адже за скільки у нас у місті, де я жила з бабусею, вважається, що я вже відучилася в художньому коледжі на 4 роки, залишилося лише післязавтра здати тести тут, і довести, що я вже багато чого знаю і можу спокійно отримати диплом про закінчення цього коледжу.

 

1 ... 3 4 5 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"