Читати книгу - "Іграшка для боса, Майя Кім"

— Лорен, не відводь погляд, коли я з тобою розмовляю. Подивись на мене, лялечко.— Скотт притягує її до себе за підборіддя. Якщо він захоче, то ця дівчинка буде його. 

Скотт обережно кладе її на канапу. Він повільно піднімається вгору своїми пальцями, задираючи блузку Лорен. Дівчина вся тремтить, бо не звикла до такого. 

— Містере Саліван, мені дуже приємно, що ви звернули на мене увагу. Я навіть не сподівалася на це. — секретарка дивиться на нього своїми проникливими очима. Зелений колір ідеально  поєднується  з її рудим волоссям. 

Дівчина лежить мовчки. Не рухається. Вона дозволяє Скотту блукати по своєму тілу. Навіть його легкий поцілунок в губи надовго запам'ятає. Їй хотілося більше дізнатися про цього чоловіка. Чим він живе? Захоплюється? Як проводить вільний від роботи час?

Ніколь та Річард домовилися пообідати разом, але Скотт не відповідав на телефонні дзвінки. Довелося піднятися в його кабінет. Як тільки  жінка  відчинила двері, то побачила свого сина разом з його секретаркою.

— Я чомусь так і думала. Накинь, будь ласка, піджак. — білявка добре знала, що її син  ласий до дівок. В ліжку Скотта вже встигла побувати не одна красуня. Їх було чимало. Чомусь цей чоловік користувався популярністю. Ніколь  не була проти інтрижки, але поза межами холдингу. 

— Скотте, негайно спускайся в фойє. Лінда прилітає завтра. В десятій ти маєш бути в аеропорту. — Річард не розумів свого сина. Він в його роки таким не був. Багато часу приділяв навчанню та роботі.

Його дуже змінився відколи перестав бачитися зі своїм сином Джейсоном. На дружину було якось начхати. Лінда навіть переїхала до Мілану, щоб не бачити Скота. Не хотіла з ліжка свого чоловіка витягувати чергову хвойду.

— Тату, мамо я зараз прийду. Одну хвилину. Лорен потім з'єднаєш мене з Джозефом. — чоловік проводжає своїх батьків до дверей. Він зовсім не очікував їх тут побачити.

Перед власною секретаркою стало якось ніяково. Зазвичай, вони попереджали про свій прихід, але сьогодні чомусь захотіли прийти без запрошення. 

— Містере Саліван, якщо у вас більше немає для мене доручень, то я піду. Кава вже охолола. Зварити вам нову? — дівчина швидко піднімається з канапи та поправляє свій одяг.

Вона була приємно здивована тим, що зацікавила Скотта. Лише перед його батьками було трохи соромно. Лорен швидко вийшла за двері, щоб її ніхто не побачив.