Читати книгу - "Лисичка, Тіна Вітовт"

Я так була захоплена розгляданням татуювання, що не помітила коли зайшли до кімнати хлопці.

- Привіт, красуня, виспалася? – опа, зараз я з вами розберуся.

- Ну привіт! Я щось не можу пригадати як я тут опинилися, можливо ви допоможете? – і головне такі невинні очі зробила, так театр за мною плаче, ще та актриса.

- Ми перенеслись порталом, ти під час переходу знепритомніла, і тобі знадобилося трохи часу щоб відновити сили, - ну приїхали, Алекс з мене знущається, і все з таким серйозним обличчям, а Дан чому так задоволено посміхається?

- Алекс, ти явно вчора перебрав, який портал? Ти взагалі про що говориш? – благо моя голова ще працює в цьому дурдомі.

- Міжсвітовий, ми зараз перебувало в паралельній реальності, - о Дан подав голос, та вони явно домовились і зараз знущаються з мене.

- Ви вчора нічого забороненого не приймали? – зіщулила я очі шукаючи відповідь.

- Ми цілком в своєму розумі, - я б так не сказала.

- Так, хлопці, подуркували і досить, де там мій телефон, я їду додому, - а ось і сумочка моя на тумбі біля ліжка, і як я її відразу не помітила?

- Нікуди ти не поїдеш, тепер твій дім тут, - це ще що за заяви, ага зараз біжу аж спотикаюсь, а головне усмішки в Дана як не було.

- Ви тут собі і залишайтеся, але без мене, - з ліжка підскочила, аж в голові потемніло, добре що на ногах втрималася.

А добре ми вчора святкували давненько такого не було. Так і де мої всі речі?

- Ти напевно, мила, не зрозуміла, - в Дана терпіння явно не вистачає, - це твій новий дім!

- Чого розкричався, ми взагалі тільки вчора познайомилися, і це не привід до вас жити перебиратися, - не на ту напали хлопчики.

- Ти наша наречена за всіма правилами, і твої батьки не заперечують, щоб до церемонії укладання шлюбу ти тут проживала, - чого?

- Алекс, ти не отруївся часом? Ти сам чуєш що говориш? – ні вони явно знущаються.

- Ми цілком серйозно, - так Дан я бачу що ти до стоматолога скоро підеш, ледь зуби не зламав так стиснув щелепи.

- Візьми і прочитай, - Алекс передав мені листа.

Це справді писав тато, і все що сказали хлопці лист підтвердив. Такої підстави від рідних я не очікувала.

А й справді нам розповідали що ми нащадки лисів, та хто цю маячню слухав, правильно, не я так точно, за сестру невпевнена, вона завжди була зразкова дочка, на відміну від мене. Втікати треба від цих так званих наречених, хоча можливо трохи побешкетувати, таких привабливих хлопців ще пошукати треба... І про що я тільки думаю? Щось мене не туди несе.

- Дайте мені час подумати, вийдіть! -ляжу полежу подумаю, ні спочатку в душ.

Освіжуся і буду складати план майбутніх дій. Безвихідних ситуацій не існує, розберуся якось не перший раз потрапляю у складну ситуацію, хоча з такими настирливими відчуваю легко не буде. Бач що придумали поселити мене у своєму будинку, може ще на двір заборонять виходити, та ні це вже перебір повний буде. Спокійно! Все в душ.