Читати книгу - "Дофаміновий капкан, Марина Тітова"

Поки він віддаляється від мене, дозволяю собі нахабство — дивитися йому в спину, поки він не приєднується до групи трьох чоловіків приблизно його віку. То, мабуть, якісь його приятелі.

А він майже не змінився. Що в двадцять шість був красунчиком широкоплечим, що зараз, у тридцять вісім, таким і лишився. Так само вдягає білі сорочки та костюми, навіть влітку. Зі змін хіба що те, що почав розчесувати своє коротке волосся в інший бік. Ось такий він — пан Стабільність.

А здається, що неначе тільки вчора бачила його востаннє та шукала взаєморозуміння в його очах...

Як вам ситуація? Поділіться у коментарях, чи доводилося обливати когось/щось якимось напоєм і, чи навмисно, чи ні?) Я от найчастіше обливаю хіба що себе чаєм/водою)))