Читати книгу - "Блюдце зі стрілкою, Зенгін Грід"

Вперше за багато років я ступав по асфальту свого рідного міста. Не було ніякої ностальгії, тільки тихе щастя, що я зміг звідси забратися. Направився до будинку, в якому ми тоді жили. Тепер сірі хрущовки здавалися мені геть низенькими. Чи це я став зависоким для них? 

Двері відчинила мама Гордія. Я ледь її впізнав, вона дуже постаріла і осунулась. Тьотя Валя дивилася на мене так, ніби звідкись знала, але не могла згадати звідки. Я назвався, сказав, що вирішив навідатися до мого старого друга. Вона відразу пригадала мене і запросила до квартири.

Всередині пахло старістю, всюди громадилися купи речей, вона точно не чекала гостей. Раптом мене накрило усвідомлення: який же я, в біса, смішний! Гордій вже давно забув про нашу клятву, він не приїде. Дійсно, хто буде тримати в голові дитячі забобони. З нас двох тільки я продовжував вірити у цю маячню.

Відчув себе повним дурнем, хотілося відразу піти, але тьотя Валя взялася заварювати чай. Не схоже, що Гордій часто її навідував, я вирішив залишитися і трошки посидіти. Мене запросили почекати на одному з двох рудих крісел. Між ними стояв маленький столик, захаращений старими журналами і якимись книгами.

Тьотя Валя винесла з кухні підніс з двома горнятками, і поставила його прямо на кіпу журналів. Вона підійшла до серванту і видобула звідти тарілку з «Ромашками», улюбленими цукерками Гордія. Йому дуже пощастило, ми з Андрієм ненавиділи «Ромашки». Коли вони попадалися в новорічних подарунках чи кульках з гостинцями, ми вибирали їх і віддавали Гордію.

Тьотя Валя зникла за дверима спальні і повернулася з фотографією у великій золотій рамці. Всередині похололо. На секунду мені здалося, що це не насправді і я просто дивлюся якийсь абсурдний фільм. На фотографії був Гордій. Все такий же підліток, яким я його пам’ятав. Може тільки трохи витягнувся овал обличчя і посерйознішав погляд. Скільки йому тут? Невже він помер?

 Дві чашки чаю, ваза з цукерками і фотографія мого друга поряд з нами на столі. Це виглядало до болю абсурдно. Тьотя Валя теж ніби відчула цю неправильність. Вона сходила на кухню, принесла дві стопки і пляшку дешевої горілки.