Читати книгу - "Нотатки Софі , Rou Elly"

Взагалом зрозуміло, що у мене з самого ранку настрій відмінний, все мені час, пора снідати та збиратися до «улюбленої школи».

Вечір.

Отже, не даремно я не хотіла йти до школи. Після третього уроку на перерві мене знов почав діставати однокласник, ображати мою зовнішність, те, як я одягнена, а я як завжди мовчки чекала приходу вчителя, але потім однокласник ( уявімо, що його звати Мартин; надалі буду писати - М), взяв мій щоденник і захотів там малювати, я почала його забирати, а він застрибнув на стіл, почав танцювати, кривлятися, короче дразнив мене, а я всіляко хотіла його в нього відібрати, а інші однокласники всі ці перипетії знімали на мобільний телефон і кричали щось типу « Давай М, Давай». М  опинившись на підлозі штовхнув мене на стіл, та почав лоскотати, а я всіляко намагалася вирватися, справа в тому що він це робив боляче, а потім ще й в кінці сильно вдарив у живіт, біль була страшенною. Цікаво те, що ні один з присутніх не заступився за мене. Пролунав дзвінок, а через декілька хвилин прийшов викладач, чесно, я намагалася не розплакатися перед всіма тими покидьками, ледве дотерпіла закінчення заняття. Далі почалася велика перерва, я як завжди пішла на обід додому, біль в животі не припинилася, а я розплакалась, йшла й ридала, перед будинком, в якому жила витерла очі, щоб ніхто з домашніх не помітив мої сльози. Прийшла додому, а мама теж прийшла на обід, побачивши мій засмучений вигляд запитала: «що там сталося», а я відповіла, відповідно, що нічого, щось типу то «вітер очі надув». Мама не повірила та як завжди мене почала допитувати, чесно їй треба було служити в НКВД, в неї саме такі методи витянути з мене всю інформацію. Реакція на подію в неї відповідна - одразу зателефонувала завучу школи. М дісталося від завуча. А я випила пігулку, пообідала і в школу пішла, ойй мені там дісталося, добре що морально, а не фізично. З кожного рогу школи говори «шоха», «іди мамкі пожалуйся шо ми тебе обзиваєм», «шестерка» і тд і тп. Зате сьогодні більше не підкидали мене і речі в смітник не викидали. Ой, забула сказати мені ж оголосили «байкот», якщо чесно мені від цього не холодно, ні жарко, все одно зі мною ніхто нормально не спілкується. Ось так пройшов мій день у школі.

А ввечері мама почала запитувати щось типу «М більше не чіпав», я відповіла що ні, вона була відповіддю задоволена.