Читати книгу - "Нотатки Софі , Rou Elly"

П’ятниця

Якщо чесно день пройшов на диво нормально ну крім того, що вони обзивалися «шоха», «іди мамкі пожалуйся шо ми з тобой не балакаєм», «шестерка» і тд і тп, ну і «байкот», ну звичайно ж моє місце на смітнику; вони, тобто однокласники, взяли книги, що були на столі та й викинули у смітник, а я як завжди йшла забирати там. А так все тихо, крім дому, вдома я не захотіла мити посуд, так ми з маман посварилися. Чесно, я терпіти не можу це зайняття, мене воно дратує, вони це знають і все одно дістають, я ж що хоч зроблю аби посуд не мити. Зрештою як бачите щасливих днів в мене немає, і таке відчуття, що взагалі ніколи не буде. Мама нічого не знає що наді мною постійно в школі знущаються, вона і не запитує як в мене справи, ну тільки тоді, коли очі на мокрому місці, то починає так названий допит, ще й погрожує забрати телефон та ноутбук, і ніякого телевізора. А в батька до мене ніколи діла не було, живе собі там хтось та нехай живе. Та і матері я не сказала б, що взагалі потрібна. Вона ж мене народила, тобто дала життя, так живи собі пританцьовуючи, а я ж така невдячна «гімно мале»…

 Просто коли тебе постійно підкидують, викидають речі в сміття та ще й морально знищують -  це набридає, ну дійсно, це не є нормальним таке відношення одне до одного…..

 Ну все вже спати час, завтра ввечері розповім що буде завтра, я прям в очікування, бо минулий байкот тривав один день, а далі все циклічно. Надобраніч!