Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

Вірус застуди дуже схожий на вірус інформаційний, який так само найліпше поширюється в громадсь­ких місцях і за великих скупчень людей.

Ні, не подумайте — це книга не про «осінню застуду». Просто вірус застуди дуже схожий на вірус інформаційний, який так само найліпше поширюється в громадських місцях і за великих скупчень людей. Проте, на відміну від свого медичного аналога, інформаційний вірус може вражати й на великій відстані.

Інформаційні віруси часто маскуються під корисну інформацію і апелюють до базових людських потреб: безпека, їжа, захист сім’ї.

Інформаційний вірус — це інформаційна атака, спрямована на модифікацію думок людини і її поведінки, що завдає їй шкоди. Інформаційний вірус ворожий до суспільства загалом і людини зокрема.

Є рідкісні віруси, які фокусуються на конкретній людині чи групі людей. А є масові: їхнє завдання — вразити максимальну кількість людей і спонукати їх поширювати заразу далі.

Інформаційні віруси складно розпізнати. Дуже часто вони маскуються під корисну інформацію і апелюють до базових людських потреб: безпека, їжа, захист сім’ї. Це збільшує зону їх ураження. До того ж інформаційні віруси постійно мутують, обростають новими штамами, що ускладнює спроби їх лікування і профілактики. Дуже часто спалахують тематичні епідемії — зазвичай вони короткострокові, проте завдають руйнівної шкоди.

Як і звичайні, інформаційні віруси можуть мати різні наслідки. Одні просто сіють сумніви, інші присвоюють штампи, треті дезінформують, четверті дають помилкову надію. Інакше кажучи, вони занурюють людину в потрібну Замовнику віртуальну реальність. Після чого з жертвами можна робити що завгодно — їхня опірність мінімальна. Важливий нюанс: наслідки інформаційних вірусів довгострокові, а нашарування вірусів знищує інформаційний імунітет. Це оголює людину перед усіма інформаційними атаками.

Канали доставки постійно модифікуються, а частота виникнення нових вірусів зростає. У цифрову еру запустити інформаційний вірус може кожен, а для запуску вірусу, що здатен стати епідемією, часто вистачає символічного бюджету в 1 000 доларів США.

Опірність до інформаційних вірусів, так само як і до звичайних вірусів, залежить від подібних груп чинників.

1. Вроджений імунітет. Це правила поведінки в інформаційному полі, яким нас навчили батьки та їхнє виховання — те, що сформувало засади нашого сприйняття світу і моделі поведінки в ньому. Саме від цього залежить, чи навчиться людина запобігати інформаційним вірусам і ефективно з ними боротися.

Наприклад, людина, яка виросла в повноцінній сім’ї, в атмосфері любові та якій прищепили культуру інформаційної гігієни, сформували широкий світогляд і критичне мислення, матиме стійкий імунітет. І навпаки, людина, яка з дитинства звикла до скандалів, була змушена з перших свідомих років боротися за виживання, погано вчилася, буде піддатливішою до різноманітних інформаційних атак.

2. Соціальний імунітет. Це правила життя в суспільстві, які сприяють або перешкоджають поширенню інформаційних вірусів. Це чинники, які визначають побут і правила життя в суспільстві. Вони мають прямий вплив на психологічне та фізичне здоров’я конкретної людини. Наприклад, соціум з високим рівнем освіти і/або високим рівнем життя, і/або високим індексом щастя населення мінімально схильний до інформаційних вірусів. Важливо відзначити, що тут ключову роль відіграє наявність правил профілактики інформаційних вірусів і боротьби з ними. Тобто та сама інформаційна гігієна.

Високу опірність до інформаційних вірусів має соціум з високим рівнем освіти і/або високим рівнем життя, і/або високим індексом щастя населення.

3. Випадок. Це ситуація, у якій людину інфікують вірусом. Зазвичай для кожного створюють кілька таких ситуацій, максимально наближених до його звичного способу життя. Наприклад, якщо людина «живе в Facebook», саме в ньому її і будуть інфікувати правильно змодельованою інформацією. Нині стало модним називати це маніпуляцією.

Вроджений і соціальний імунітет формують наш інформаційний імунітет. Він особливо важливий у період турбулентності, змін, нестабільності. Саме в такий період ми й живемо нині.

РЕМАРКА

Маніпуляція — це не завжди зараження інформаційним вірусом.

Маніпуляцію ми щогодини використовуємо в своєму повсякденному житті, домагаючись потрібних нам результатів від дітей, рідних, друзів. Її вплив на об’єкт маніпуляції позитивний або нейтральний. Те саме і для суспільства загалом. Часто маніпуляція — це спосіб досягнення потрібного для людини результату в стисліші терміни, безболісніше й ефективніше.

Утім, якщо маніпуляція спрямована на отримання вигоди попри шкоду для об’єкта, для його оточення чи загалом суспільства, — це вірус. Інформаційним він стає тоді, коли виходить в інформаційний простір і в ньому живе.

Якщо маніпуляція спрямована на отримання вигоди попри шкоду для об’єкта, для його оточення чи загалом суспільства, — це вірус.

РЕМАРКА

Інформаційне поле / простір — це сукупність «об’єктивної» інформації, яку ми споживаємо впродовж дня.

• До інформаційного поля НЕ НАЛЕЖАТЬ рекламні повідомлення / рекламні матеріали, оскільки для аудиторії їх вже позначено як суб’єктивну інформацію, зокрема вони містять маркування «реклама» / «промо матеріал». Однак якщо такі матеріали подано в завуальованій формі, без чіткого позначення «реклама / промо», то вони також стають частиною інформаційного поля.

• До інформаційного поля НАЛЕЖИТЬ вся «об’єктивна» інформація, що не містить маркування, яке свідчить про наявність в інформації замовника.

Інакше кажучи, інформаційне поле — це вся інформація, на якій немає маркування «реклама», а також повідомлення, спровоковані рекламою, зокрема відгуки про неї, про продукти, бренд тощо.

Основні складові інформаційного поля — це різноманітні матеріали ЗМІ, соціальних мереж, сайтів та ін. Під інформаційними матеріалами маються на увазі всі формати: текстові, графічні, фото, відео.

Звісно, за мірою впливу на думку і спонукання людини до дії інформаційне поле вкрай неоднорідне. Та якщо джерело інформації має аудиторію, що налічує понад одну людину, воно є частиною інформаційного поля.

З погляду медицини епідемія захворювання, спричинена якимось вірусом, може лютувати на певній території. І саме подолання цього вірусу є вирішальним для виживання її населення.

У випадку ж з інформаційними вірусами ситуація набагато складніша:

— одночасно функціонує безліч осередків різноманітних вірусів;

— поріг входу/запуску вірусу дуже низький — де-факто запустити його може кожен;

— безліч вірусів функціонують водночас і впливають на одну людину — це спричинює їх мутацію і породжує нові штами (як приклад, згадайте ті самі новини, які три різні канали комунікації трактують по-своєму);

— динаміка виникнення і поширення вірусів дуже висока.

Нині є всі підстави говорити про першу інформаційну пандемію в історії людства.

Саме це і дає всі підстави говорити про першу інформаційну пандемію в історії людства. Пандемію, яку всі вважають за ліпше не помічати, не морочитися з розробкою ліків і пожинати її плоди. Це унікальний випадок з гігантським радіусом ураження і наслідками. Адже знищується не одне покоління, а й всі наступні.

Людству вигідно боротися з медичними вірусами. Якщо людина хворіє, то вона не працює, не формує додану вартість — тож усі втрачають гроші й вигоди (крім фармацевтів, звісно).

Зовсім інша ситуація з інформаційними вірусами. Вони перетворюють людину на овоч, яким усі можуть запросто управляти. Наприклад, людина-овоч багато працюватиме за мізерні гроші і не висловлюватиме жодного невдоволення; вона голосуватиме як скажуть — адже власної думки не має, а отже, хоч в якій дупі вона житиме — буде покірна, смиренна й усім задоволена.

Інформаційні віруси перетворюють людину