Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"

370
0
19.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зіграємо в сім'ю, сестричко?" автора Соломія Даймонд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 86
Перейти на сторінку:
2 глава

*Алекс 

— Діти, для вас це весілля стало несподіванкою і зараз ви дуже здивовані, але це мине. Сьогодні ми з Ксенією розпишемось. Реєстратор чекатиме на нас близько 3. У вас ще є близько 2 годин на збори. Після цього ми всі разом поїдемо в ресторан. Великого святкування не буде, бо ми вирішили, що це недоречно. Надіюсь, що з часом ви поладнаєте. Міє, вже в понеділок ти зможеш розпочати навчання в новому університеті. Ви з Алексом вивчаєте одну й ту саму спеціальність, тому я домовився, що ви будете в одній групі. Алекс з радістю допоможе тобі з навчанням.

Ну звісно! Тільки Алекса про це забули спитати. Мені було б достатньо бачити цього карлика і вдома, але мій любий тато вирішив, що потрібно мені ще в універі пекло влаштувати. Ну просто прекрасно. 

— Думаю, що дівчатам потрібно підготуватись до церемонії. Алексе, можна тебе на пару слів?
Батько вказав рукою на двері, які вели в сад. Я піднявся зі свого місця і попрямував за ним. Через декілька секунд ми вже сиділи на невеличкій лавочці, що знаходилась напроти фонтану. Я запитально глянув на батька і він заговорив.

— Знаю, що ти мріяв зовсім не про це. У твоїх очах я виглядаю зрадником, але я всього лише хочу бути щасливим. Я справді кохав твою мати, але, на жаль, вона більше не з нами. Минуло цілих 10 років, як я знову закохався. Ксенія просто неймовірна і я дуже її люблю. Вона тобі сподобається.
Батько говорив доволі щиро і навіть нервував. Ох... Він справді її любить, але чи настільки чисті наміри в Ксенії? Я зовсім не знаю цієї жінки й вона могла просто затуманити розум мого батька, щоб добратися до його грошей. Він відомий бізнесмен і доволі вигідна для неї партія.

— Також я хотів поговорити про Мію. — Я здивовано підняв одну брову. До чого тут моя нова сестричка? — Вона доволі приваблива дівчина, а ще ви з нею однолітки... — тато прокашлявся і зробив довгу паузу. Щось ця розмова мені не подобається. — Алексе, ти вже давно не дитина, а доволі молодий чоловік і... — О Боже, я ненавиджу коли мій батько робить такі довгі вступи! Невже не можна сказати ясно і стисло? — Я знаю, що тебе зовсім не цікавлять серйозні стосунки й дівчата для тебе — це лише розвага. Я не засуджую тебе. Всі ми в молодості були такими, але тримайся якомога далі від Мії. 

Якби я зараз пив воду, то вже б давно закашлявся. Натомість я лише здивовано витріщаюся на батька. Невже він думав, що я збираюсь спати з нею? Так, вона доволі приваблива дівчина, але ні! 

— Я тебе зрозумів... Мені потрібно підготуватись до церемонії, — збрехав я. Насправді я вже був готовий, але мені не хотілося продовжувати цю недолугу розмову. 

Батько схвально кивнув і я пішов до себе в кімнату. Мені потрібен був час, щоб прийти до тями. Занадто багато всього впало на мої плечі в одну мить. Зараз в мене виникло сильне бажання зустрітись з Бертом та Річардом, але я не міг цього зробити. Яким би поганим я не був, але я все одно люблю свого батька. Тато єдиний, хто в мене залишився і він хоче бачити мене на цьому весіллі.

Я важко видихнув і ліг на ліжко. Сон швидко наздогнав мене і я поринув у царство Морфея. 
Стук. Ще один. Скрип дверей. Цокання каблуків. Я розплющив очі й повернув голову в бік. Навпроти мене стояла Мія. Тепер у неї на голові не було цих дивних кольорових пасм. Волосся було зібране в пучок і лише декілька прядок падали їй на очі. Вона поправила їх і легко усміхнулась. На її щоках з’явився милий рум’янець. Легкий макіяж підкреслював всі її риси обличчя, але він не робив її зовсім дорослою. Все було якраз в міру і вона виглядала доволі природно. На ній була сукня зі сріблястих паєток. Мушу визнати, що в неї досить непогана фігура. 

Стоп! Що? Чому я взагалі витріщаюсь на неї. Я швидко похитав головою і приклав пальці до скроні.

— Ти щось хотіла? — я старався бути ввічливим, але в моєму голосі було чути невдоволення. 

— Твій батько сказав, що нам вже пора їхати й попросив тебе покликати. 

— Гаразд, я спущусь через декілька хвилин.

Мія вийшла з моєї кімнати. 

Я підвівся, поправив свою сорочку й одягнув зверху піджак. В коридорі на мене вже чекали батько і Ксенія. Тато був одягнений в чорний костюм і білу сорочку, а на Ксенії була біла сукня, яка досягала їй до литок. В руках вона тримала ніжний букет з білих еустом. 

— Ходімо, Алексе. 

Ми вийшли з дому. Батько зачинив двері й ми підійшли до його джипа. Він відчинив Ксенії передні дверцята свого авто і граційно подав їй руку. Він цих телячих ніжностей мене ледь не знудило, тому я швидко вмостився на задньому сидінні. Мія сиділа поруч і читала щось у своєму телефоні. На її обличчі з’явилась усмішка. Мені закортіло глянути що стало причиною її сміху і я обережно нахилився до неї. 

— Алексе, підглядати погано, — промовила Мія, стріляючи в мене своїм невдоволеним поглядом. 
— Таке враження, що ти там інтимні фотки свого бойфренда дивилась, а не відео про котика! — з насмішкою промовив я, а тоді сестричка штовхнула мене в бік. 

— Замовкни й не підглядай! — просичала вона, неначе отруйна змія, яка готова на мене напасти. 

Якби мені хотілось, то її смартфон вже б був в моїх руках, але я вирішив дати їй спокій. Тим паче, що мені написала Ася. Вірніше, вона скинула мені своє фото в одному лише купальнику. Вона була подругою Сабріни й ми часто зависали разом. З Асею було доволі весело, але, здається, що їй хотілось більшого, ніж декілька гарячих ночей. Я точно знав, що вона закохана в мене і це вже здавалось проблемою. Я не збирався зустрічатися з нею. Батько мав рацію, бо вона для мене лише розвага. Я з самого початку казав, що між нами не може бути чогось серйозного і вона погодилась на це. Чому з дівчатами так складно?

Алекс: Класне фото. 

Ася: Дякую. Ми з Сабріною сьогодні вирішили позасмагати біля її басейну. Якщо хочеш, то приїжджай.

Алекс: Пробач, крихітко, але не сьогодні. Мій батько одружується і мені потрібно бути присутнім на церемонії. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"