Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Оманливий рай, Світлана Литвиненко 📚 - Українською

Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

196
0
01.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Оманливий рай" автора Світлана Литвиненко. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 54
Перейти на сторінку:

-Катерино Борисівно, мені дуже приємно, що саме так ви до мене звертаєтеся,- Денис взяв до рук склянку з лимонадом та обвів усіх поглядом,- для мене сьогоднішня вечеря є приємною і трохи несподіваною.

-А що саме є несподіваним?- запитав Василь Іванович.-Краще б розповів чим займаєшся. От мій Слава, кращий водій у великій компанії. Його поважають та цінують. Він на хорошому рахунку в керівництва та і в самого власника. Бо саме він йому доручає найважливіші справи, от доручив таку королеву возити. Досяг мій хлопчик у столиці великих успіхів відразу ж влаштувавшись на роботу.

-Дядечко, не варто перебільшувати,- але натомість Слава розцвітав у похвалі.

-Це я для того кажу щоб Єва зрозуміла, якого чоловіка втратила,- Василь Іванович говорив це з відкритим натяком.

-А причому тут Єва до мого Слави?- в недорозумінні Яна дивилася на Василя Івановича,- А ти що Славо хіба не знаєш на кого працюєш?

-У мене тост…,- хотів було Денис та зустрівшись поглядом з Євою зрозумів, що не варто перебивати ту розмову, яка відбувалася на даний момент, що відвертості не уникнути.

-Янусь, звісно я знаю де працюю і на кого,- Слава насипав собі ще товченої картоплі, а потім з гордістю додав,- я працюю у найкрупнішій вантажно перевізної компанії, власником якої є Антипов Денис Максимович. Денис… Невже?

-Сама так, ця компанія належить мені і працюєш ти на мене,- Денис не став більше ухилятися.

-Що?- Василь Іванович завмер в одній позі.

-Денисе Максимовичу вибачте мені мою зухвалість,- Славі помітно стало незручно,- я не знав… зовсім не хотів… я вам вдячний за…

-Таке відчуття, що ти навмисно підставив до мене Славу. Тільки не розумію навіщо,- Яна починала заводитися.

-Яно, будь ласка, не треба фантазувати. Будемо зберігати ввічливість,- Денис намагався говорити спокійно накладаючи собі ще їжі у свою тарілку.

-Не думала, що ти будеш займатися сватанням, але непогана ідея,- Єва все зрозуміла і навіть була задоволена.

-Мені починає доходити,- вигукнула Яна забувши про етику,- ти навмисне Дене підсунув мені Славу, щоб ми відчепилися від Єви і від тебе.

-А хіба вас погано разом? Як на мене всі задоволені,- Денис продовжив їсти.- Славо ти задоволений?

-Так Денисе Максимовичу, я дуже задоволений і вдячний вам,- Слава сидів як на витяжці,- Яна, я тебе кохаю до безтями і готовий заради тебе на все.

-От бачиш, хіба ти не про такого чоловіка мріяла?- запитав Денис, а потім обвів усім за столом очима додав,- Катерино Борисівно, Василь Іванович вибачте за це маленьке непорозуміння. Мабуть вам варто пояснити, що тут відбувається.

-Будь ласка поясни, бо я не дозволю, щоб мого племінника використовували,- на відміну від своєї дружини Василь Іванович відчув роздратування і водночас розчарування.

 -Дядечко, не варто…,- Слава не хотів конфлікту зі своїм роботодавцем.

-А давайте я поясню, бо мої пояснення будуть більш зрозумілі,- сказала на підвищеному тоні Яна,- моя мама і мама Дениса хотіла нас одружити і я була тільки за, але Денис був проти, бо зустрів Єву.

-А я хотів свого Славу звести з Євою, а вона зустріла Дениса. Без сумніву в них фіктивні стосунки,- здогадався Василь Іванович.

-Любий ти помиляєшся у них справжні стосунки. Хіба не видно, що вони кохають один одного,- Катерина Борисівна кинулася на захист доньки,- і Слава з Яною така гарна пара…

-Цілком з вами згоден Катерино Борисівно,- підтримав жінку Денис,- усім добре, то давайте на далі спокійно насолоджуватися вечерею та спілкуванням. Яно, невже ти і справді незадоволена?

-Ми дуже задоволені та щасливі,- Слава обійняв Яну за плечі,- я кохаю тебе моє сонечко.

-Ну, добре,- Яна пом’якшала,- у бідь –якій ситуації варто шукати свої плюси.

-Золоті слова,- сказала Єва, яка перебувала у найкращому настрої серед усіх і Катерина Борисівна це помітила і теж раділа разом із донькою.

-Налий мені вина,- наказав Василь Іванович своєму племіннику,- зізнаюся тобі Яно, що я зовсім не проти, що ти зустрічаєшся з моїм племінником. Сподіваюся, що він тебе не розчарує. А якщо все-таки виникнуть якісь проблеми, то звертайся безпосередньо до мене. Я завжди по-батьківські готовий допомогти порадою і ділом. Бо ти для мене вже як донька.

-Дякую Василь Іванович,- Яна повністю заспокоїлася і попросила Славу насипати її салату з морепродуктів.

  Пізніше всі перейшли до вітальні, а Єва пішла на кухню, щоб приготувати всім чаю. Вона якраз діставала чашки з навісної шафи коли почула позаду голос Яни:

-Прийшла допомогти тобі. Чи може ти проти?

-Та ні, зовсім ні,- відповіла Єва,- якщо звісно ти не думаєш накидатися на мене з кулаками.

-Ні, не думаю. Немає причини,- відповіла Яна,- хлопців ніби з тобою поділили. Скажи, тоді у будинку Марії Данилівни ти з Деном вже по-справжньому зустрічалися чи розігрували фіктивну пару?

  Єва такого питання не очікувала. Спочатку хотіла відповісти правду та вчасно зупинила себе, бо зрозуміла, що іноді відвертість може зашкодити. І Яна не та людина, якій вона може довіряти, чомусь не сумнівалася, що вона може все переповісти Марії Данилівні. І потім все почнеться з початку.

-Між нами ніколи не було фіктивності,- сказала впевнено Єва,- відразу познайомившись ми почали зустрічатися по-справжньому. Наші почуття один до одного щирі, ми кохаємо один одного. Можливо тебе це розчарувало, то вибач. Моя тобі порада, не варто шукати причини, зачіпок та сподіватися і надіятися, що Ден закохається у тебе і покине мене.

-А я й не шукаю ніяких зачіпок. Та чомусь я переконана, що тобі і Денові не бути разом і хто знає, що нас очікує. Ну, що понесли чай, бо там вже на нас зачекалися мабуть…      

1 ... 39 40 41 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оманливий рай, Світлана Литвиненко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"