Читати книгу - "Скляні бджоли"

Що ж стосується тексту, то він відповідає запису. Я скоротив його, особливо у тих місцях, де переважала полеміка, й скорочу його ще раз під час остаточного перегляду. Так, опис подій в Астурії був занадто довгий. Я вважав, що маю право звільнити прозу від повторів та особливостей, властивих розмовній мові. Наскільки це вдалося, нехай судить читач.

Інформація видавця

Цей текст захищений Законом України «Про авторське право і суміжні права». Виключне право на видання цього тексту належить Видавництву Жупанського.

Будь-яке цитування тексту, його відтворення чи публікація можливі лише з дозволу видавництва.

© 1957 Klett-Cotta — J.G. Cotta'sche Buchhandlung Nachfolgen GmbH, Stuttgart "Emst Jünger, Gläserne Bienen. Sämtliche Werke (PB) vol. 18, p. 421 — 559, Klett-Cotta, Stuttgart 2015)"

© Видавництво Жупанського;

P. Осадчук, переклад;

О. Баратинська, художнє оформлення, 2017.

Літературно-художнє видання

Ернст Юнґер

СКЛЯНІ БДЖОЛИ

Переклад з німецької

Романа Осадчука

Редактор Л. Пішко

Відповідальний редактор О. Жупанський

Художній редактор О. Баратинська

Оригінал-макет О. Баратинська

Підписано до друку 19.07.17

Формат 84x108 1/32

Наклад 2 000 прим.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи № 2770. Серія ДК

ФОП Жупанський

Україна, 08293, Буча, вул. Тарасівська, 7а,

тел.: (096) 350-61-05;

E-mail: [email protected]

Головний редактор/відділ збуту: тел.: (097) 412-04-42

E-mail: [email protected]

Замовлення № 17-430.

Віддруковано на ПрАТ "Білоцерківська книжкова фабрика",

09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.

Свідоцтво серія ДК № 4063 від 11.05.2011р.

Впроваджена система управління якістю згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000

інтернет-книгарня publisher.in.ua

Юнґер, Ернст.

Ю50 Скляні бджоли: роман / Ернст Юнґер; з нім. пер. Р. Осадчук. — К.: Вид-во Жупанського, 2017. — (Майстри світової прози). 152 с.

ISBN 978-966-2355-86-4

УДК 821.112.2 06-31

Про автора

Ернст Юнґер

/Ernst Jünger/

(1895—1998) — німецький письменник, публіцист та ідеолог консервативної революції, брав участь в обох світових війнах. Завдяки раннім художнім і публіцистичним творам вважається предтечею націонал-соціалізму, хоча його пізніші речі, написані після 1933 року, позначені прихованою критикою НСДАП, Беручи участь у Першій світовій війні офіцером, Юнґер пише одну зі своїх найвідоміших книжок «У сталевих грозах», в якій осмислює феномен війни, чим здобуває визнання як серед мілітаристів, так і серед пацифістів.

Після приходу Гітлера до влади Юнґер послідовно відкидає пропозиції правлячої партії увійти в її структури, водночас притримуючись правих консервативних поглядів. Попри вільнодумство і незалежну позицію, Юнґер залишається недоторканим, оскільки Гітлер поважає Юнґера за його заслуги у Першій світовій війні. У тридцяті Юнґер видає збірку нарисів «Листки і камені», в якій приховано критикує расизм нацистів, роман «Африканські Ігри» і важливий роман «На мармурових скелях», що вважається критикою націонал-соціалістичного режиму.

Під час Другої світової війни Юнґер опиняється у штабі німецьких окупаційних військ в Парижі, де він пише книжку «Сади і вулиці», після публікації якої 1942 року і перекладу французькою у нього з’являється багато шанувальників в Парижі, і він зближується з учасниками руху Опору.

Післявоєнні роки Ернста Юнґера позначені плідною творчістю і здобуттям багатьох нагород у царині літератури і культури. Загалом же Юнґер — автор близько чотирнадцяти книжок надзвичайно широкого спектру: від роздумів про феномен війни і спогадів про участь у бойових діях, фантастичних романів «Геліополіс», «Скляні бджоли» та «Оймесвіль», де починає досліджувати концепцію постісторії, і аж до позначених автобіографічністю роздумів про вплив на людську свідомість алкоголю і різних психотропних препаратів, включаючи ЛСД.

Ернст Юнґер, поза сумнівом, є визначним письменником і мислителем, якому випала нелегка доля пережити страшні, епохальні злами Європи XX сторіччя та переплавити свій досвід у вартісні та непроминальні тексти, один з яких пропонується вам у цій книжці.

Примітки

1

Гіпоманія (грецьк. ὑπο — «під», «нижче» та грецьк. μανία — «манія») — легка форма манії.

2

Генріх IV Великий (1553—1610) — король Франції у 1589—1610 роках та король Наварри (як Генріх III) у 1572—1610 роках. Засновник династії Бурбонів. З його ім'ям пов'язують кінець релігійних воєн 1562—1594 років та набуття права на свободу віросповідання завдяки підписанню ним Нантського едикту.

3

Людовік XIII Справедливий (1601—1643) — король Франції та Наварри в 1610—1643 роках.

4

Людовік XIV, Король-Сонце (1638—1715) — французький король, який правив Францією з 1643 до 1715 року. Відомий висловом «Держава — це я».

5

Цистеріанці — католицький орден, 1098 року заснований ченцями-бенедиктинцями у Франції (прим. ред.).

6

Столова зала у католицьких монастирях.

7

Середньовічна загальноєвропейська одиниця виміру площі земельної ділянки. Походить від німецького «морген» — «ранок». Становила приблизно 0,33—1,07 гектара.

8

Карл Філіп Ґотліб фон Клаузевіц (1780—1831) — прусський генерал, військовий реформатор та військовий теоретик. Автор праці «Про війну».

9

Йоганн Еліас Рідінгер (1698—1767) — німецький живописець, гравер на міді. Працював у техніці різцевої гравюри та офорту. Один із найвідоміших художників-анімалістів XVIII ст.

10

Бассо (іт. Basso) — тип невеликого будинка з однією чи двома кімнатами на першому поверсі без коридора чи передпокою, що був характерний для Неаполя.