Читати книгу - "Зраджений коханням, Шенна Кахрет "

—Що тут відбувається? - запитала суворим голосом.

—Вирішуємо проблему, Ем, - кинула Тіффані.

Емілі пробіглася очима по моєму обличчю. Оглянула моїх одногрупниць і зупинила бійку. Я намагалася віддихатися і ковтала, пригладжуючи волосся, розпатлане в сутичці.

—Оксі, - м'яко сказала Емілі, але в очах блиснуло щось небезпечне, —я сама з усім розберуся, ти можеш відпочивати.

У вухах гуділо. Я не почула, що професор запитав, але Емілі йому відповіла, що все добре. Тоді дівчина знову подивилася на мене і простягнула руку.

—Ходімо зі мною, - сказала вона.

Я з недовірою втупилася на простягнуту долоню. Якщо Оксі їй довіряла, то, можливо, Емілі теж не погана. Але щось у її погляді насторожувало.

Я взяла її руку і встала. Емілі різко притиснула мене до себе. Тепле дихання, упереміш з ароматом м'яти, відчувалося в моєму вусі. Серце пішло в п'яти.

—Ти виявилася набагато сміливішою, ніж я думала, - прошепотіла вона. Голос був тихим, але в ньому звучала погроза. —Але пам'ятай, Меллісо, Росс - не твоя іграшка. Він не просто хлопець, він - людина, яка зробила багато для цього коледжу. І я не дозволю, щоб хтось намагався виставити його в поганому світлі. Усі ми готові на багато що, щоб бути з ним. У цьому світі завжди знайдеться хтось сильніший. І якщо ти продовжиш так поводитися, ти можеш пошкодувати.

—Повести себе як? - нетямущо запитала я.

Коліна зрадницьки тремтіли, але настала пора вже боротися з цим страхом. Я пережила більше за них.

—Ти сама знаєш, Меллісо, плітки розлітаються швидше за вітер. І якщо ти не гратимеш за нашими правилами, ти ризикуєш стати баніткою. Хіба ти хочеш, щоб усі знали, як ти поводишся?

—Цікаво, як я поводжуся по-вашому? - я усміхнулася. Їхні спроби мене залякати були такі прозорі. —Якщо вже бути чесною, то це ти мені зараз погрожуєш...

Емілі схопила мене за комір і притиснула до сидіння.

—Заздриш, так? - запитала я, дивлячись прямо в очі дівчині. —Я б на твоєму місці більше турбувалася про те, як би ця сутичка не вплинула на твої оцінки.

Емілі почервоніла від злості.

—Та як ти смієш, - плюнула вона.

—Послухай, люба, - прошипіла я їй на вухо, —якщо ти ще раз спробуєш мене зачепити, я влаштую тобі такий скандал, що ти про це пошкодуєш до кінця своїх днів. Ти погрожуєш члену компанії Харісона, і якщо ти зараз не сядеш і не вгамуєшся, то це ти пошкодуєш.

Решта дівчат завмерли в очікуванні. Я окинула їх поглядом і усміхнулася.

—І вам раджу не лізти до мене, - сказала я. —Я не з тих, хто дозволить себе ображати.

Емілі відступила. Без жодного слова вона покинула нашу компанію. Решта дівчат швидко відвернулися. Я поправила одяг і почала заспокоювати серце.

Підняла підручник і подивилася у вікно. Ми вже під'їжджали до Урбани. Сучасні будівлі, що потопають у зелені, змінювали звичний сільський пейзаж. Я з нетерпінням чекала початку екскурсії. Хотілося на власні очі побачити, як працює система, про яку ми так багато говорили на лекціях.

***

Крім ранкового інциденту, сьогоднішній день обіцяв бути насиченим. Першою зупинкою став «Northeast Treatment Plant» або коротко - NEP.

NEP виявився напрочуд чистим і навіть технологічним. Гід, місцевий інженер, з ентузіазмом розповідав про процеси очищення води, показуючи нам величезні труби і насоси. Ми оглянули первинну і вторинну очисні споруди, побачили величезні резервуари для опадів, які періодично здригалися від обертання величезних турбін. Я спостерігала, як студенти діловито записували інформацію, як професор ставив запитання, і як наші ментори уважно слухали та підтакували. Мені навіть дали трохи попрацювати з аналітичним обладнанням. Воно було складним, але цікавим, і мені вдалося зробити кілька вимірювань, які підтверджували ефективність очищення.

Я намагалася запам'ятати всі ці складні назви і схеми, але в голові крутилися зовсім інші думки.

Погляд раз у раз повертався до групи дівчат, які так неприємно здивували мене в автобусі. Вони трималися разом, хихикаючи і перешіптуючись, явно обговорювали мене за спиною.

Рой Крофтон, той хто мав стати моїм союзником, стояв осібно. Ми з ним майже не спілкувалися після нашого першого знайомства, коли я зачепила болючу для нього тему сім'ї. Набираючись сміливості, я підходила до нього і намагалася заговорити, але хлопець залишався холодним і відстороненим. Він відповідав односкладовими фразами.

Купивши перекус у «Casey's», ми вирушили далі і вже після обіду переїхали до «Landscape Recycling Center». Цього разу погода змінилася. Небо над Урбаною було тьмяним, і дощові хмари нависали над містом. Холодний вітер пробирався під куртку, і студенти, злегка поїживаючись, попрямували до центру.

Одразу за входом нас зустрів працівник центру, який розповів про процес переробки органічних відходів. Тут панував зовсім інший запах - солодкуватий, землистий. Ми побачили, як величезні купи трави, чагарників та інших рослинних відходів переробляються на компост і мульчу. Це було вражаюче - бачити, як відходи перетворюються на корисний продукт, який потім використовують у садівництві та озелененні.

Нас вчили, як правильно компостувати і які матеріали можна використовувати для створення родючого ґрунту. Я намагалася вбирати інформацію, але вся моя увага була прикута до Роя.

Ми з ним опинилися поруч, допомагаючи розвантажувати візок із гілками. У якийсь момент я випадково зачепила його рукою. Рой відсахнувся, як від вогню. У його очах промайнуло роздратування.

—Розслабся, це всього лише я, - пробурмотіла, сподіваючись розрядити обстановку.

—Саме так, - отруйно відрізав Рой.

Позаду пройшла група дівчат. Крофтон нудьгуюче глянув на них. Посміхнувся і підморгнув. Я чула, як тільки одна важко і роздратовано зітхнула, йдучи. Решта - посміхалися і щось бурмотіли тонкими голосками. Я закотила очі.