Читати книгу - "Тобі, мій Герою, Люба Ковальчук"

Годинник нечутно пробив дванадцяту.
Новий рік.. В очікуванні дива ще.
Перед очима найстрашніший день.. Дванадцяте.
Число, яке забрало безжалісно все..

Шукаю тебе у кожному погляді.
Довгоочікувані зустрічі лише уві сні.
Намагаюсь знайти у кожному дотику,
Та все чуже, не те, й не ті..

Втомилася... Не можу більше.. Але встаю,
Сльозу безпорадності змахну з очей.
З нестерпним болем в серці далі йду,
Бо треба.. Заради донечки.. Ридання залишу для ночей.

Зима.. Небо закрила синя хмара дощу.
Зорі мовчать, в чорній тиші сховались.
Може, тебе все ж таки я колись віднайду?
Та, що це повинно все-таки статись.

Мовчу.. Болить.. Терплю, та не кричу.
Заплющені очі, вустами тихо шепочу:
«Прийди, чекаю, з останньою надією прошу».
Сльози обличчя обпікають.. Мовчу..

02.01.2023