Читати книгу - "Щастя у спадок, Лія Стейс"

Соня і Денис залишилися вдвох.

— Схоже, когось зараз чекає не сама проста розмова, — підсумувала Соня.

— Я не думаю, що Руслан зараз захоче з нею говорити, чесно.

— Ти просто не знаєш Лару! Вона пре, як танк. Хоче-не-хоче, але він її вибачення вислухає.

— Ну, у цьому вони дуже схожі, — розсміявся Денис.

— А ви як познайомилися з Русланом? Ти точно не в дитбудинку. Я пам'ятаю, як ти розказував про свою маму.

— Так, вірно, ми познайомилися на першому курсі університету.

— І де ж ви вчилися? Готельно-ресторанна справа? — запитала Соня.

— Ні-і, ми доморощені спеціалісти. А вчилися ми в університеті фізкультури. Та бачиш, життя так склалося, що працюємо не по професії, — розсміявся Денис.

— Не думаю, що ви про це не шкодуєте, — усміхнулася Соня.

— Аніскілечки.