Читати книгу - "Чарівна ти"

За словами Макса, Сивоборода Баба більшість одиноких днів проводила, плазуючи поміж стрімкими скелями, збирала лишайник та мох, із яких і складалася її пісна дієта. Вона харчувалася ще яйцями птахів, що гніздували на скелях. Більшість бальзамів-афродизіаків та припарок складалися з диків грибів, які вона збирала. Макс запевняв, що ночі вона проводить на самоті. Аж два століття вона жила цілком самотньо, вигадуючи нові, більш потужні засоби самозадоволення. Саме цим технікам Баба навчила Макса, саме це він асимілював у продукції масового виробництва від «Чарівної ти».

Як він і описував, уся печера була завалена скелетами та висохлими трупами людей, які, здавалося, випустили дух в обіймах найвищого задоволення. Серед померлих валялися й речі. Речі, створені людьми. То були перші зразки тих пристроїв, які вдосконалював Максвелл та випробував на Пенні. Тут були еротичні винаходи самотньої Баби, виготовлені з висушених оленячих рогів і зв’язані сухожиллями тварин. Щоб витримати численні самотні ночі, вона майструвала та вдосконалювала ці приладдя для власного задоволення. Саме її безмежна самотність породила коштовну колекцію сексуальних іграшок.

Пенні просунулася в печеру та почала уважно роздивлятися їх. Деякі, вирізьблені з каменю й відполіровані до дзеркальної гладкості, вочевидь, були призначені подразнювати губку промежини. Інші були змодельовані з кісток птахів та оброблені таким чином, щоб подразнювати ніжки клітора, які оточують піхву. Іншими явно користувалися ректально.

Нестерпний Максвелл. З одного-єдиного погляду на ці оригінальні сексуальні іграшки, винаходи цієї старої відлюдниці, він, певно, знав, що їхня сила приголомшить та поневолить цивілізовану жінку. Кожен винахід вражав, тому Пенні здивовано роздивлялася їх та не помітила згорблену постать, яка здерлася до печери й тепер незграбно наближалася до неї.

Різкий тремтячий голос промовив:

— У мене гості.

Пенні різко обернулася й побачила стару відьму, яка надто сильно нагадувала скелети та прилади, які її оточували. Сивоборода Баба й сама, здавалося, складалася лише з кісток та сухожиль, — такий собі міцний клубок з висохлих м’язів та сивого волосся. Її очі сяяли, мов два місячних каменя, й були абсолютно білими через сильну катаракту. Зів’яле тіло Сивобородої Баби було оголене, а жовтувато-сиве лобкове волосся, яке нагадувало жмут щурячих хвостів та через яке вона й отримала своє прізвисько, відросло між ногами настільки, що діставало до землі.

Максвелл казав, що вона сліпа. За його словами, Баба пересувалася між скелями та полювала виключно завдяки нюху та дотику. Вона знала на дотик кожну ущелину та щілину в цих горах. Знала запах кожної брудної тріщини.

Вона підняла ніс та потягнула вогке повітря. Сиплим голосом промовила:

— Невже знайшлася юна, свіжа «кицька»?

Пенні не рухалася. Навіть не дихала.

— Навіть не намагайся приховати свій запах, — дорікала стара. — Уже багато років у мене не було учнів. — Вона зняла зі спини драний рюкзак і почала діставати грудки моху. Обережно стара дістала маленькі яйця, приказуючи: — Уже через один твій запах я знаю, що ти з Нью-Йорку, а сама родом з Омахи.

Максвелл попереджував, що Баба вміє розповісти всю сексуальну історію людини, відсмакувавши її геніталії.

— Розкрий себе, — вабила стара. — Дозволь твоєму запаху повідати про тебе всю правду, яку ти сама не в змозі визнати. — Вона зробила ще один крок назустріч, але чекала.

Пенні знала, що в неї немає вибору. Її мати та краща подруга можуть загинути. Величезній частині населення імплантували таку силу, в існування якої вона відмовляється вірити. Повільно вона скинула свої черевики від Крістіана Лубутена. Потім настала черга штанів та блузки від Донни Каран. Наостанок вона зняла трусики від «Агент Провокатор». Кожну річ вона обережно складала на величезному камені.

Коли на Пенні залишився лише бюстгальтер від «Вікторії Сікрет», вона замерла в очікувані.

Сивоборода Баба перевальцем наблизилася до неї. Тремтячою плямистою рукою стара погладила Пенні між стегнами та прохрипіла:

— Он воно як! — здивувалася вона. — У тебе немає волосся. Це заподіяв злий Максвелл?

Саме так, але Пенні побоювалася розмовляти. Вона кивнула.

Алое та кедрові горішки. Метод узбецьких племен.

Баба з гордістю ткнула пальцем у потріскану шкіру власних грудей. Через постійний сухий крижаний вітер її груди витягнулися й тепер коливалися, мов шкіряне вим’я. Вона кивнула головою та посміхнулася своїм думкам.

— Це я навчила його цій техніці.

Без жодних коливань стара підняла той же скручений палець у бік Пенні. Всунула в неї кінчик жилавого пальця, промовила:

— Крихітко, твоя піхва така соковита!

Немов висохла гілка, вузлувата та крихка, її палець прослизнув усередину до самого суглоба. Стара заквоктала.

— І така сприйнятлива! З тебе вийде відмінна учениця, люба!

Поки двохсотлітня затворниця щупала її, Пенні намагалася пригадати все, що їй подобається в житті. Такі речі, наприклад, як їхня з Тедом прогулянка в екіпажі Центральним парком. І вершкове морозиво з крихтою. І фільми Тома Беренджера. Вона подумала про жіночі сумочки від «Фенді» та літні карнавали з чортовими колесами та цукровою ватою. З жалем пригадала, як вона обожнювала Кларіссу Хінд, як раділа, що першу жінку-президента нарешті було приведено до присяги.

Коли Пенні вже було несила пригадати щось приємне, вона почала звиватися у спротиві пальцю старої, але марно. Він, здавалося, досліджував найзатишніші куточки її єства.

Після ретельного шурування всередині палець забрався. У сутінках печери він на мить заблищав, перш ніж зникнути між зморщених губ старої. Смакуючи палець, Баба стогнала з розумінням. Вона витягла палець з рота, кілька разів облизала сірим язиком, потім заговорила:

— К. Лінус Максвелл, саме він тебе навчив. — Вона знала все про Пенні завдяки одному-єдиному зразку з її піхви. — Він навчив тебе тому, чого його навчила я. Він мій найстаранніший учень. Будь-який учитель жадає мати такого учня. Але сучасні люди надто квапливі: вони шукають найшвидших шляхів до оргазму. Вони не мають часу для старої вчительки. У Максвелла було безліч часу.

Ретельне обстеження насичувало допитливість старої відьми. Зашкарублі червоні руки продовжували пестити Пенні, а Баба промовляла:

— Так, я навчила Максвелла еротичних таємниць древніх. — Її голос скрипів, наче заіржавілі шарніри дверей, які причиняли щось насправді жахливе. — Ці практики майже втрачені для людства. Ніхто не воліє присвячувати свій дорогоцінний час та увагу, конче необхідні для