Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Притулок пророцтв 📚 - Українською

Читати книгу - "Притулок пророцтв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Притулок пророцтв" автора Деніел Кіз. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 40 41 42 ... 79
Перейти на сторінку:
міркувала Тія. – А хіба Пентагон збудований не у формі п’ятикутника?

Дуґан стукнув кулаком по хисткому столу.

– Одинадцятого вересня вони зруйнували лише частину п’ятикутника, а тепер націлилися на нього знову.

Дуґан спробував вгамувати збудження.

– Отже, Нью-Йоркська біржа і Пентагон. Перш ніж вітати себе з перемогою, треба ще розшифрувати перші два рядки.

На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,

Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.

– Це ти у нас досліджувала міфологію, яка богиня не має обличчя?

– Ніколи не чула про таку ні у грецькій, ні в римській міфології.

– У Греції сотні статуй з потрощеними обличчями, багато з них без носів.

– Гаразд, облишимо питання, що це за богиня. Де вона розташована?

– Вона стереже майбутнє. Віщунки, а спершу це були молоді незаймані дівчата, що пов’язувалися з певним богом, пророкували майбутнє у формі туманних загадок, сповнених метафорами. Пізніше жрицями оракула ставали і старші жінки, та, віддаючи данину традиції, вони теж переодягалися в юних дів.

Це пояснює, чому Салінас виряджалася, як студентка. Пальці Дуґана потяглися до чола.

– Одним з найвідоміших оракулів був храм Аполлона в Дельфах.

– Дельфи… Дельфи… В Огайо є Дельфи, але це маленьке містечко, зовсім не до порівняння з іншими двома.

Тія втупилася в аркуш.

– Так, це має бути якесь велике місто.

– Щось мені цей образ кривавого ножа нагадує віршик, який ми вчили в школі, – сказав Дуґан.– «І гордовитий з бойні м’ясник, майстер знарядь, постачальник пшениці…» Щось… щось у цьому… «Місто широких плечей». Звіяна вітрами вежа. Стоп, рядок про м’ясника – це з вірша Карла Сендберга «Чикаго», воно ж – місто вітрів.

– Є! Нью-Йорк, Вашингтон, Чикаго.

– Пентагон і фондову біржу ми вирахували, але не знаємо об’єкта в Чикаго, – підсумував Дуґан.

– І що ти збираєшся робити?

– Зателефоную Харону, нехай передасть цю інформацію міністерству внутрішньої безпеки. Потрібно посилити охорону Пентагону та біржі і оголосити червоний рівень загрози в Чикаго.

Дуґан набрав номер на своєму захищеному мобільному, тримаючи напоготові криптоключ. Нічого. Набрав ще раз. Знову глухо. Прокляття, коли зв’язувався з Хароном раніше, ніколи не виникало проблем.

Виходити на зв’язок безпосередньо з Нью-Йорком було б ризиковано. Йому сказали, що телефонувати Кимвал можна лише в разі крайньої необхідності. Що ж, це саме той випадок. Не додзвонившись до Харона на Кіпр, він залишається сам, викинутий за борт. Дуґан набрав буквенно-цифровий код зашифрованого зв’язку з Нью-Йорком.

Минула, здавалося, ціла вічність, доки на тому кінці зняли слухавку. Дуґан вставив криптоключ і, судячи з клацання, зрозумів, що другий абонент зробив те ж саме.

– Чому ви сюди телефонуєте? – прошепотів голос Елізабет Херік.

– Форс-мажорні обставини, Кимвал. У мене термінове повідомлення для міністерства внутрішньої безпеки, але я не можу зв’язатися з куратором Шатерника.

– Ми щойно отримали повідомлення із ЦРУ, – промовила Кимвал. – Харона вбили на Кіпрі два дні тому.

– О Господи! Знаєте, хто це зробив?

– «Сімнадцяте листопада», тому стережіться. І не телефонуйте сюди більше. Ви припинили своє існування.

Зв’язок обірвався.

Дуґан спробував ще раз. Безрезультатно.

Тія не зводила з нього очей.

– Ти блідий, як смерть. Що трапилося?

Дуґан хитнув головою.

– ФБР обірвало зі мною всі зв’язки. Тепер я агент без країни. І що, в біса, мені робити?

РОЗДІЛ 34

Ашраф

Фатіма люто блимнула очима на Рейвен, яка продовжувала хропіти, не реагуючи на заклик муедзина до ранкової молитви. Грубо потермосила дівчину.

– Прокидайся, настав час тобі приймати іслам.

– Що ти таке кажеш?

– У Корані провіщено, що тобі судилося спасіння, Рейвен.

– Звідки ти знаєш?

– Про це сказано в п’ятій сурі священного Корану, відкритій пророку в Медіні, вона називається «Трапеза». У ній розповідається про синів Адама. Аллах прийняв жертву від Авеля, але не прийняв від Каїна. Тоді Каїн убив свого брата. У сурі сказано, що Аллах послав ворона розгрібати землю, щоб показати Каїну, як поховати мертве тіло брата. І сказав Каїн: «Горе мені! Не в змозі я, мов ворон цей, поховати мертве тіло брата мого!» І опинився він серед сповнених каяття.

– То у Корані моє ім’я згадується аж двічі?

– От бачиш, тобі на роду було написано стати мусульманкою.

– Але я християнка.

Учителі в медресе такий аргумент передбачили.

– Мусульмани визнають Авраама та Ісуса як пророків, та останнім пророком є Мухаммед, мир йому і благословення. Тому, прийнявши іслам, ти не відрікаєшся від своєї віри, а всього лише підіймаєшся на вищу сходинку.

– І що вимагається від мусульманина?

– Молитися п’ять разів на день.

– Ти вже казала. Це дуже багато.

– Цей час того вартий, бо готує тебе до зустрічі з Аллахом на небесах.

– Мені треба подумати.

– Про що тут думати? Іслам все більше поширюється. Ми – одна велика всесвітня община, умма. Я знаю, що ти завжди боялася самотності. Прийми іслам, стань частиною умми, і ти вже ніколи не будеш сама.

– Не знаю…

– Час спливає. Вирішуй, що тобі краще: прийняти нашу віру чи до кінця своїх днів жити в самотності.

Рейвен схопила пасмо волосся і заходилася крутити.

– Послухай, Рейвен, відкрий свою свідомість і слухай. Твій батько часто вводив тебе в транс словами. Тепер послухай мої слова. Спи. Покинь темряву і увійди у світло Аллаха. Засинай. Спи. Ти бачиш золотаві дюни, що їх намели бурі в пустелі, бачиш, як вихор крутить хмари піску, перетворюючи його у фігури дервішів, що кружляють.

Тіло Рейвен напружилося, щелепи стиснулися.

– Рейвен чи Нікі, не знаю, яка з вас мене зараз слухає, не опирайся. Ти намагаєшся не заплющувати очей, та вони все одно заплющуються, самі собою, усе більше і більше. Ось повіки стулилися повністю.

З пози було видно, що дівчина не розслабилася. Втім, це ненадовго. Якщо постгіпнотичний блок не можна зламати, вона його обійде. Істеричні пацієнти дуже легко піддаються навіюванню, тому вона зосередиться на Нікі.

– Спи, Нікі. Я знаю, що ти боїшся висоти, тому ти обійдеш довкола мінарету і приймеш іслам.

Дівчина закашлялася.

– …як це робиться?..

– Скажи про себе: я бажаю добровільно перейти в лоно ісламу.

Губи Нікі заворушилися.

– …сказала…

Цей фокус дівчина вже проробляла.

– Покажи руки, Нікі.

Дівчина підняла розкриті долоні.

– Добре, тепер повтори знову: я добровільно бажаю перейти в лоно ісламу.

Очі Нікі заплющилися.

– …ну, повторила, що далі?..

– Тепер скажи арабською: «Аш-хаду ан ля ілаха ілль Аллах». Це перекладається як: «Засвідчую, що немає Бога, крім Аллаха».

– …нехай. аш-хаду ан ля ілаха ілль аллах…

– Чудово. А тепер скажи: «Ва аш-хаду анна

1 ... 40 41 42 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Притулок пророцтв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Притулок пророцтв"