Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниці розкриває санскрит" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 100
Перейти на сторінку:
шал, любовне засліплення. Одна з таких знаменитих апсар на ім'я Мена спокусила не менш знаменитого мудреця Вішвамітру й народила від нього дочку Шакунталу, героїню славнозвісної драми середньовічного поета Калідаси (V ст.) «Абгіджняна Шакунталам» (досл. «Упізнана Шакунтала»), більш відомої просто як «Шакунтала». Цей твір настільки захопив українського композитора й письменника Гната Хоткевича, що він ще в 20-ті роки переклав його українською мовою, а на тему Шакунтали написав 27 музичних творів різного жанру. Саму ж легенду про Шакунталу, вміщену в «Махабгараті», яка стала основою для Калідасового твору, переклав українською із санскриту перший український санскритолог Павло Ріттер (1872–1939). <114>

Цікаво, що ім'я Вішвамітра також засвідчене в боспорських написах, причому приблизно в той самий період, що й ім'я Камасарія // Комосарія. Один із написів, а їх усього два, знайдений у Керчі 1901 року, відноситься до IV ст. до н.е. Другий датується ІІІ ст. до н.е. (КБН, 176; 188). На Чернігівщині є річка й місто Мена, що показово в плані зв'язку апсар з водами (Мена якраз і була апсара) і з тим, що українські сівери виявляють спорідненість з індійськими сувірами (див. статтю «Індійські сувіри, українські сівери та кімерійці»).

Не можна виключати й того, що ім'я Камасарія/Комосарія — певна видозміна жіночого імені Камешварі. Як Шіва має імена Махадева і Махешвара, так і Кама, одним із імен якого є Камадева, теж може мати ім'я Камешвара. Ім'я Махадева означає «Великий бог», а Махешвара — «Великий владика», тож ім'я Камадева відповідно означає «Бог Кама» або «Бог кохання», а Камешвара — «Владика Кама» або «Владика кохання». Ім'я дружини Шіви-Махадеви та Шіви-Махешвари — Махадеві й Махешварі, тож якщо Кама має імена Камадева й Камешвара, то дружина його має називатися Камадеві й Камешварі. Імена Махадеві й Махешварі відповідно означають «Велика богиня» та «Велика владичиця», тож імена Камадеві й Камешварі означатимуть «Дружина Ками» або «Богиня кохання» та «Дружина владики Ками» або «Владичиця кохання».

Крім того, ім'я Камешвара має Кубера — бог-охоронець земних скарбів і північної сторони світу, покровителем якого і сусідою по горі Кайласі, де обидва проживають, є Шіва. Кубера вважається сином знаменитого мудреця-ріші Вішраваса й зведеним братом Равани-Ревуна, того самого, що викрав у царевича Рами його красуню-дружину Сіту з лісу Дандака, за що й довелося врешті-решт накласти головою, вірніше, головами, бо їх у нього було аж десять. Кубера спершу сам був володарем Ланки, держави-столиці посеред моря, але її у нього відібрав Раван, який і тримав тут полонянку Сіту.

Кілька слів варто сказати й про саме слово шара, яке, схоже, широко відбите в українських прізвищах та назвах. Маємо на увазі прізвища Шарко, Шарук, Шарій, Шаровський, Шарченко, Шаравара та інші. А також населені пункти Шаргород, Шарин, Шарівка (на Харківщині засноване, як свідчать джерела, осавулом Охтирського полку М. О. Шарієм), річки Шарка, Шарівка, Шаринка, Шарай, Шарапан, Шараварівка в різних регіонах України (СГУ, 618).

Первісне значення слова шара в санскриті — «очерет», «комиш», а оскільки саме з очерету робилися стріли, то з часом слово прибрало значення «стріла». У цьому значенні воно творить різні терміни, переважно військові: шарасана — «лук», шарадгі — «сагайдак», «колчан», <115> шаравара — «сагайдак», а також «щит», «панцир», бо, очевидно, й щити колись робилися з очерету.

Епітет Шарва — «Озброєний стрілами» має Шіва, сліди поклоніння якому бачимо по всій Україні, а його син Сканда, через якого Шіва спопелив Каму, має епітет Шараджанман — «Народжений в очереті». На березі ріки Шараю, назва якої означає «Очеретяна», «Комишова», стояла (і досі стоїть) Айодг’я, столиця Рами, уславленого героя «Рамаяни», яка виявляє багато спільного з українським фольклором, звичаями та уявленнями. Показово, що на Дніпропетровщині є дві річки Шарай, а неподалік — річка Стрільцева. А в Богодухівському районі на Харківщині — річка Шарівка і поруч — річка Стрілиця; у басейні Сіверського Дінця — болото Стрілецьке, а поруч — річка Комишна (СГУ, 266, 534, 618). Зрозуміло, що таке сусідування близьких за значенням назв не випадкове.

У місті Шараваті, досл. «Очеретовиця», «Комишовиця» або «Стріловиця», правив Лава, син Рами. Ім’я Шарабганга мав мудрець, якого відвідував Рама в священному лісі Дандака під час вимушеного 14-річного вигнання. Знаменно, що своя Дандака є і в Україні, на південному березі Криму, і що нині вона називається «Очеретяна/Комишова бухта».

Досить рідкісне в українців прізвище Шаравара вперше згадується в «Реєстрі Війська Запорозького 1649 року», де його має козак Варвинської сотні Прилуцього полку Петро Шаравара (РВЗ, 443). Воно може пояснюватись у світлі санскритського шаравара — «сагайдак» (СРС, 637), тим більше, що українцям знайоме прізвище Сагайдак, а особливо — Сагайдачний. Проте прізвище Шаравара може тлумачитися і як Стрілець, виходячи з того, що в тому ж санскриті вара виступає і в ролі суфікса, тотожного українським суфіксам на означення діяча. Наприклад, санскр. мінавара — «рибалка» (від міна — «риба»), бгілавара — «лчник» (від бгіла — «лук»), веллавара — «списник» (від велла — «спис»). Тож до цього ряду природно стає і шаравара — «стрілець» (від шара — «стріла»). І в такому разі прізвище Шаравара, з яким, певно, споріднені прізвища Шарварок, Шарварко тощо знаходить свого семантичного двійника — прізвище Шарій. Обидва прізвища, отже, означають Стрілець і є суто козацькими, хоча можуть означати й стрільник, тобто «виготовлювач стріл». До речі, в тому ж Прилуцькому полку, де засвідчене прізвище Шаравара, окрім прізвищ Шарко та Шарченко, наявні й прізвища Стрілець, Стрільник, Стріленко й Стрільниченко.

Вражає величезна кількість українських назв на означення річок, струмків, боліт, ярів і населених <116> пунктів, похідних від слів очерет і комиш. Серед них, як бачимо, збереглися й реліктові, похідні від шара — «очерет», «комиш». І як знати, чи не спрацювала в незабутнього Олеся Гончара, залюбленого в Індію, глибинна пам’ять коли він давав своїй відомій збірці таку поетичну і таку незвичну назву — «Чари-комиші». <117>


Топонімія
Чигирин — місто священної чакри

Чигирин — оспівана Тарасом Шевченком козацька столиця часів Богдана Хмельницького,

1 ... 41 42 43 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"