Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім 📚 - Українською

Читати книгу - "Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Забудь мене, Впіймай мене" автора Ретта Кім. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 71
Перейти на сторінку:

— Як тобі ще не набридла моя поведінка… — тихо пробурмотіла я.

— Можливо, ти не помітила, але ти припинила кусатися, — усміхнувся хлопець. — В крайньому разі, мене ти не кусаєш.

— Я просто сил набираюсь, — гмикнула я.

— Набирайся. Будемо бити негідників.

— Я взагалі-то не те мала на увазі… ну та нехай. Знаєш, я таки маю дещо, — я відхилилася і зняла з шиї кулон, розділяючи його на дві частини.

Кулон у формі півмісяця і сонця належав моїм батькам. Його можна було носити як один, переплітаючи ланцюжки, але батько завжди носив місяць, а мама — сонце. Після їхньої смерті я майже не знімала його. Але зараз я свідомо вішаю половину з сонцем Алексу на шию. Усе… вороття немає. Це вже точно не просто симпатія. Якби він тільки знав, скільки це означає для мене… та нехай. Потім розповім, а то носа задре.

— Я давненько помітив кулон, але не знав, що він ділиться. Чому саме сонце? — здивувався Алекс.

— Запитаєш те ж саме, коли ми розберемося з радою, гаразд? — я глянула на хлопця. Легка усмішка з’явилася на моїх вустах. — Обов’язково розповім. Намагайся не показувати його. І спробуй тільки загубити - вб’ю.

— Домовились, — усміхнувся хлопець і поцілував. — Кулон здається старовинним. Звідки він у тебе?

— Потім, Алексе.  

— Ну гаразд. Мені вистачає того, що вони виглядають, як парні, — задоволено промовив Алекс. Угу, а ще їх, крім моїх батьків, ніхто не носив. І Вінсент теж не носив. Але тобі цього знати непотрібно…

— Нам час збиратися.

— Ще п’ять хвилин, будь ласка, — промовив він, обійнявши міцніше. — Я сам уже не хочу звідси їхати…

Чому це все здається сном? Так спокійно, затишно… як затишшя перед бурею.

***

 

1 ... 42 43 44 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім"