Читати книгу - "Воїн-1. Незвідані світи, Олег Говда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А знайдуть?
Староста зітхнув.
— Знайдуть, Владе... А не знайдуть у себе, на боці наймуть... Їм без нашої данини туго доведеться. Обов'язково вигадають щось.
— Ось і я про те подумав, Титичу. Тому позбутися їх треба раз і назавжди. І щоб іншим, надалі, не кортіло.
— Але як?
— Це я тобі, дядьку Ярополку, поясню після поєдинку. А ще краще, як сказав Хазяїн — завтра.
— Думаєш, хрін троля буде солодший за гоблінівську редьку? — Виказав кмітливість староста. Але, коли промовив і вдумався в сенс слів, то невесело реготав. — М-да, перчена приказка вийшла.
— Мені більше подобається твердження, що від перестановки чобіт ноги не змінюються.
Ярополк помовчав, мабуть, не одразу зрозумів значення слова «перестановка», а потім хмикнув.
— Ще б. Легіонер він скрізь легіонер. Навіть у відставці. Точніше, особливо у відставці… Але, ти мені не відповів?
— Після поєдинку, Титичу… Май терпіння. Куди квапишся? Все життя попереду!..— і подавшись несподіваному куражу, голосно заспівав:
— Била мене мати
Березовим прутом…
Щоб я не стояла
З молодим рекрутом.
А я собі стояла,
Аж кури запіли,
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Воїн-1. Незвідані світи, Олег Говда», після закриття браузера.
