Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

731
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 430 431 432 ... 552
Перейти на сторінку:
І мою колись допишуть повість сірі дні – не плугом, а свинцем… – Ех, ви, дні, ви, дні мої соснові, гарно в вас занурювать лице! Обід в Лебедині
По світлих маківках проходить дивний Спас. В медово-золотих садах сіяють ризи. Обід в Лебедині. Господь, як голуб сизий, У світлій корогві проходить мимо нас. Моління скінчено. Стихає думно бас. Й гріховно дивляться з розісланої свити Дари землі: хмільний медовий квас, Опуклі яблука і груші соковиті. Посядем в холодку. Хай мружиться на нас Крізь віти золоті Господнє світле око. Піднесені чарки благословили час, Віконця келій, небо і бароко… Піднесено дзвенить, мов просвітлілий, глас, Вітає чесний мир у доброму здоров’ї, І мати-ключниця всміхнулася до нас З-під брів, уславлених на всьому Придніпров’ї. Не тчуть уже тепер такий ясний атлас… І хтось зідхає з нас зідханням многогрішним. І яблуко бере… Та тільки в чарці Спас — Рятунок серцеві, дарований у вишнім. В ділах Всевишнього хто з нас не невіглас? І наш отаман – дудля знаменитий — Призовно крякає і попускає пас, І налива чарки допиті й недопиті. По маківках дзвіниць проходить світлий Спас. В медово-золотих садах біліють свити, І тіні стеляться від келій сумовиті, І вулії шумлять, і мрійно ллється час. Мрія
Стихнеш, втомишся, мій буревію, К дому повернешся сам… Вернешся, сину, я голову змию, Білу сорочку подам. Славу прокляту – шолом і оружжя — Я в бур’яни занесу… Виведу в поле, де кречети кружать Золотогриву красу. Спражився спрагою, вбігався бігом… О, як обвітривсь в вітру! Стіл застелю тобі скатертю-снігом, Порох на вікнах зітру. Виросли яблуні, стали високі. Спатимеш ніч у саду… Спатимеш – журно шумітиме сокір Десь угорі, в холоду. Стихли бої. Одгули буревії. Світяться зорі на тихий Бахмут.
1 ... 430 431 432 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"