Читати книгу - "Бурштиновий Меч 3, Ян Фей"

У всякому разі, з його нинішніми здібностями пересування по землі було не набагато більш клопітким, ніж пересування в повітрі. Він просто хотів врятувати якусь халепу.

Спочатку він упустив майбутню зірку Мадари в руку. Останній кричав і висловлював велике невдоволення своєю поведінкою щодо насильницького висадження гостя.

Однак Брандо проігнорував його. Якби Чорний Володар Мадари, який володів силою Пробудження Стихій, міг впасти на смерть з висоти менше трьох метрів, то королівство Мертвого Місяця було б приречене.

Побачивши, що Брандо ігнорує його, той підвівся, погладив пил з його тіла і тихим голосом поскаржився. Потім він почав скаржитися на те, що його одяг пом’ятий, волосся розпущене, а макіяж на обличчі зіпсований. Це було нестерпно для темного вельможі.

.

Брандо оглянув місце, де він приземлився, і виявив, що сараї тут повинні бути там, де живуть робітники на причалі. Був вечір, час, коли робітники розійшлися по домівках після напруженого дня, але дорослих чоловіків у сараях було небагато. Тільки деякі жінки і діти в рваному одязі з якимось страхом дивилися на двох непроханих гостей, що падали з неба.

.

Кілька дітей, які гналися за ними, побачили їх і зупинилися з деякою пильністю. Одразу жінки вибігли з довколишніх сараїв і потягли їх назад.

.

Інкірста подивилася на цю сцену і зупинилася. Це виглядає не дуже добре, Господи.

Як ти гадаєш? Брандо озирнувся. Він знав, який розумний цей хлопець. Історія не раз доводила, що він геній.

Ну, Інкірста опустив голову і з деяким жалем подивився на свою пом’яту сорочку. Цю сорочку мені подарував Його Величність Імператор. Я ношу його недовго

.

Брандо раптом втратив дар мови. Я не знала, що у вашого Всевишнього є таке захоплення.

.

Його Величність завжди симпатизує своїм підданим. Він, мабуть, вважав, що його виправдання трохи ненадійне, і додав: Господи, ти повинен знати, що темні вельможі завжди дуже турбувалися про свою зовнішність.

���

Чи так це? Чому я про це не знав? Здається, що Лічі з Ровора ніколи не носять одягу, настільки, що деякі вчені вважають його дещо аморальним

,

Кхм, це виняток, мій Господи. Подивіться на Таркуса

Містер Таркус – дворянин-вампір.

,

Ну, власне, я теж тужу за стилем тих старих вельмож Дві чорні діри Інкірсти, душевний вогонь, що танцює в його двох бездушних очах, не міг не обурюватися.

,

Звичайно, Брандо знав, що цей хлопець насправді побічно висловлює своє невдоволення своїми попередніми діями. Хоча його відносини з Інкірстою і Таркусом були трохи делікатними, і обидві сторони не могли вважатися союзниками. Можливо, доречніше буде сказати, що вони були суперниками. Просто він мав абсолютну перевагу, а інша сторона не наважилася вчинити необдумано.

. - ,

Але він також розумів, що не може змусити цих двох хлопців опинитися у безвихідному становищі. Старомодному і впертому Таркусу було краще, особливо хлопцеві, що стояв перед ним. Хто знав, які у нього в голові були схеми.

.

Він сподівався, що цей Темний Лорд залишить свої думки, щоб плести інтриги проти нього в Царстві Вічної Смерті, а не завдасть йому тут клопоту. Тому він глянув на співрозмовника і відповів: Тільки цього разу. Наступного разу не буде.

?

Ха, це чудово. Ви це маєте на увазі?

.

Якщо наступного разу ми не зіткнемося з такою ситуацією.

В ім’я Марти, яка різниця між цим і тим, щоб нічого не говорити?

?

Поки ви можете встигати за моєю швидкістю?

.

Я не можу.

Тоді я не буду з вами це обговорювати. Наступного разу я приведу пана Таркуса.

!

Справу!

Інджирста рішуче зрадив колегу. Таркус, який перебував далеко в Піратській бухті, кілька разів чхнув, але той потер носа і невиразно підвів очі, повністю ігноруючи чийсь задум.

.

Він і так звик до цього.

Тоді Інкірста озирнувся на навколишні халупи і відповів Брандо: Схоже, люди Примарної Колісниці замкнули гавань. Це означає, що вони підготовлені, пане граф.

Ви теж так думаєте? — спитав Брандо.

���

Вони, очевидно, не довіряють цьому лорду Розаліну так сильно, як ви думаєте. Судячи з їхньої співпраці, це дійсно так. Навіть якщо вони не очікували, що лорд Розалін зрадить їх в останню хвилину, вони, ймовірно, розраховували, що він і його паршивий лицар не зможуть вас зупинити. Вам легко отримати щось від цих людей. Вони, очевидно, не круті хлопці

Брандо трохи подумав і відчув, що в аналізі Інкірсти немає нічого поганого. Він кивнув головою і сказав: Вони вже очікували, що ми прийдемо в гавань?

.

Можу лише сказати, що нам пощастило, що ми не скористалися цим секретним проходом. Я думаю, що так званий таємний прохід лорда Розаліна – це лише таємниця від його підлеглих лицаря. Бідолаха. — прокоментував Інджирста, хитаючи головою.

Потім вони огородили територію гавані, і навіть людям, які знаходилися всередині, не дозволялося виходити. Вони бояться, що ми дізнаємося, що відбувається всередині? — перепитав Брандо.

?

Це можливо, але я думаю, що це трохи занадто. Можливо, вони роблять це, щоб щось приховати. У районі гавані багато очей, але що потрібно робити на відкритій місцевості?

.

Ритуал. Брандо одразу зрозумів. Схоже, вони вже підготували пастку.

Я теж так думаю. Чи є у вас спосіб з цим впоратися? — спитав Інкірста. Він навіть хотів сказати, що якщо Брендель не зовсім впевнений у собі, то він повинен залишити йому на зберігання Одерфейс і Халран Гайю. Однак врешті-решт його слова змінилися. Якщо ви не впевнені в собі, чому б нам не дозволити Таркусу виплисти на кораблі за межі гавані і не почати атаку з зовнішньої гавані?

.

У цьому немає необхідності. Брандо зневажливо похитав головою. Залиште цю маленьку хитрість мені.

?

Хм?

1242

Розділ 1242

?

Хм?

.

Інкірста раптом відчув, як по його тілу пройшло здригання. Це почуття так налякало його, що він ледь не схопився з землі. Він побачив невидиму брижі, що розповсюджувалися на всі боки, а Брандо був у центрі. Це було схоже на краплю води, що падає на поверхню води, створюючи коло брижів. Однак між вершинами і западинами брижі миготіли срібні