Читати книгу - "Мій особистий демон, Валерія Дражинська"

Сподіваюся! Від цього Дрого я не знала, чого очікувати. До мого я вже більш-менш пристосувалася. А тут однозначно приховані неприємні сюрпризи.

- Звідки мені знати?! Ти ні зі мною, ні з ким-небудь ще не був відвертим.

Я не брешу! Те, що він розповів мені перед зустріччю з Древніми, було вимушеним заходом. По очах бачу, що Дрого погоджується з моїми словами. Але раптом приголомшує прямим запитанням:

- Що між нами було?

Ковтаю в'язку слину й нахабно брешу:

- Нічого! - і тут же швидко виправляюся, сподіваючись, що правда переб'є сказану раніше брехню, - Я була в тебе закохана.

Його очі звужуються. Вірить? Не вірить? Блін, ромашки не вистачає, щоб пелюстки повисмикувати.

- Була? - хрипло запитує він.

Скромно опускаю очі. Нехай сам робить висновки. У мовчанні минає кілька хвилин. Потім рівний голос завершує нашу розмову зі словами:

- Повертайся поки що до своїх обов'язків. Я подумаю, що з тобою робити.