Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Дороніна я б не просила про екскурсію, але зараз інший випадок. Відмовити можливості мені не дали, тож йду поруч із чоловіком і вдаю, що уважно слухаю. Його голос звучить наче фоном до власних думок. Доволі приємним фоном. Мені подобається, як звучить цей чоловік, голосом ніби якісь невидимі струни торкає. Але я не можу собі дозволити відволікатись. 

Все круто змінилось в один зі звичайних днів забираючи, з собою стандарти мого життя. Як тепер бути — навіть не уявляю.

Обставини розтрощили мій дім, залишаючи по собі уламки. І коли я все наново відбудую — невідомо. Та й чи захочу я?

У голові багато питань, планів, ходів. Тисячі варіантів, і, звісно, всі вони проходять тестування під назвою: “А як би вчинив Стас”. Та поступово всі думки відходять на другий план, а я все більше починаю вслухатись у те, що говорить Доронін. А згодом взагалі відкладаю все на потім, коли чую захоплення у голосі Андрія. 

Вони лоскочуть мої рецептори й водночас дратують: з таким же самим букетом емоцій Стас вів розповідь, прикріплюючи до балачок фотографії. То були настільки живі розповіді, що, здавалося, я й сама опинялася там і бачила все його очима. 

Стас міг би стати письменником, так яскраво у нього виходило розповідати. Але він обрав інший шлях. Зараз я можу тільки сподіватися, що зроблений вибір не заведе його у глухий кут. Хай там як, але я не можу повірити, що він так вчинив зі мною. І зі своїм другом. 

Тоді я могла тільки уявляти все, що на картинці, і домальовували все, що за їх межами, а зараз мені це не потрібно, адже я не просто бачу і чую — я відчуваю. А після таких розповідей на мене зазвичай чекало дуже гаряче продовження вечора. 

Асоціації виникають у моїй голові раніше, ніж я встигаю їх прогнати. Доводиться згадати, що я потрібна Андрію лише як інкубатор для його дитини. Це трохи приводить до тями. 

Відчуваю, як сонячні промені огортають мою шкіру, і від цього хочеться усміхатися. 

Відчуваю, як аромат винограду заповнює легені, після чого я відчуваю легкість. 

З розуму остаточно витісняються усі думки. 

Шалено вдячний! Коментарі всі читаю бачу, але поки не вистачає часу відповісти. При першій можливості це зроблю. Мирної ночі!