Читати книгу - "Снігопад, Ніл Стівенсон"

— Він був весь обвішаний шпигунською апаратурою. Що вище залізеш, то краще вона працюватиме.

— От він сюди і видерся, на цей схил. І зловмисник точно знав, що він тут.

— Пилюка, — пояснює Хіро. — Простежив за лазером.

Десь унизу в голову Сусі К прилітає пивна пляшка, і він закладає незграбний пірует. Схилом ковзає пучок лазерів, добре помітний у дрібній пилюці, яку вітер мете зі схилу.

— Цей хлопець — щур — користувався лазерами. І щойно він сюди заліз...

— ... розкрив свою позицію, — закінчує Пискун.

— І по нього прийшов Ворон.

— Ну, ми не можемо стверджувати, що це був саме він. Але мені треба знати, чи цей тип — Пискун киває на труп — часом не зробив чогось такого, від чого Ворон міг почуватись у небезпеці.

— У вас тут що, групова терапія? Кого взагалі колише, як почувається Ворон?

— Мене, — рішуче пояснює охоронець.

— Лаґос був просто химерою. Збирав інфу, як пилотяг. Не думаю, що він займався мокрухою — а якби й займався, то не з такою апаратурою.

— То чому, по-вашому, Ворон так завівся?

— Мабуть, не любить, коли за ним стежать.

— Ага. От і майте це на увазі.

Потім Пискун притуляє руку до вуха, аби краще чути голоси у навушнику.

— Y. Т. бачила, як це сталося? — цікавиться Хіро.

— Ні, — по кількох секундах бурмоче Пискун. — Але бачила, як Ворон покидав місце злочину. Вона сіла йому на хвіст.

— Нафіга!?

— Ви ж, мабуть, їй і сказали це зробити. Або щось таке.

— Я ж не думав, що вона кинеться за ним!

— Так і вона не знає, що він убив цього хлопця. Подзвонила щойно і повідомила про візуальний контакт — він їде на своєму «Гарлеї» до Чайнатауну. — Пискун кидається схилом униз. Кілька машин Силовиків припарковані неподалік, на повороті шосе, чекають.

Хіро падає йому на хвіст. Завдяки фехтувальній практиці він у чудовій формі, тож наздоганяє Пискуна, ще перш ніж той підбігає до машини. Коли водій відмикає електронні замки дверей, Хіро прослизає на заднє сидіння, Пискун сідає на переднє. Тоді Пискун повертається і втомлено дивиться на хлопця.

— Я буду чемний, — обіцяє Хіро.

— Лише одне...

— Знаю. Не дойобуватися до Ворона.

— Саме так.

Пискун іще якусь секунду дивиться на нього, тоді повертається і дає водієві знак рушати. Він нетерпляче вириває десятифутовий сувій із принтера на торпеді й починає його проглядати.

На довжелезній паперовій стрічці Хіро помічає численні зображення крутого Каліки, хлопця із цапиною борідкою — з ним Ворон нещодавно зустрічався. На видруку він — «Відріз Мерфі».

А ще там є зображення Ворона. Знято в русі, це не фотопортрет. Якість жахлива. Фотографували через якусь світлопідсилювальну оптику, вона вибілює кольори і робить світлину сірою та неконтрастною. Схоже, що зображення намагалися зробити чіткішим, — це додало йому ще й зернистості. Номерний знак — розмита пляма, засвічена вогнями фар ззаду. Байк перехнябився так, що колесо коляски висить за кілька дюймів над землею, але у водія наче немає шиї — його голова, чи, радше, темна пляма, як на цьому фото, просто ширшає, аж поки зливається з плечима. Однозначно Ворон.

— Чому там фотка Відріза Мерфі? — цікавиться Хіро.

— Він за ним женеться.

— Хто за ким?

— Ну, та ваша подружка, Y. Т., явно не Едвард Р. Марров[32], але наскільки ми зрозуміли її повідомлення, їх помітили поруч, вони намагалися вбити одне одного. — Пискун говорить приглушеним, відстороненим голосом людини, яка наживо отримує новини через гарнітуру.

— У них сьогодні вже були якісь мутки.

— Тоді не дивно, що тепер вони хочуть один одного повбивати.

Коли вони під’їжджають до потрібного району, реаліті-шоу «Переслідування Відріза і Ворона» перетворюється на гру «з’єднай труповозки — отримай малюнок». Щокілька кварталів вони натикаються на скупчення копів і медиків, мигалки блимають, радіо харчать. Їм тільки й лишається, що їхати від одного до іншого.

У першій точці на бруківці лежить мертвий Каліка. Шестифутовий кривавий шлейф тягнеться від тіла через вулицю, по діагоналі, до решітки водостоку. Медики стоять довкола, курять, п’ють каву з паперових стаканчиків, чекають, поки Силовики закінчать міряти і фотографувати, тоді можна буде забрати тіло в морг. Ніяких крапельниць, розкиданого медичного сміття, відкритих лікарських боксів — ніхто навіть не пробував бодай щось зробити.

Їдуть далі, кілька разів повертаючи, до наступного сузір’я вогнів. Тут навколо ноги МетаКопа надимають шину.

— Мотоцикл переїхав, — інформує Пискун, похитуючи головою з традиційною для Силовиків зневагою до жалюгідних молодших колег, МетаКопів.

Нарешті він перемикає радіоканал на внутрішні динаміки, і всі чують переговори. Слід мотоцикліста вже прохолов, і скидається на те, що більшість місцевих копів зараз намагаються дати раду наслідкам. Аж ось зателефонувала небайдужа громадянка і повідомила, що чоловік на мотоциклі та ще кілька осіб просто зараз витоптують поле хмелю біля її дому.

— Це за три квартали, — каже Пискун до водія.

— Хміль? — дивується Хіро.

— Я знаю, де це. Місцева мікроброварня, — пояснює Пискун. — Вирощують свій власний хміль. На підрядах із міськими садівниками. Коротше, в землі замість них порпаються китайські селяни.

Коли вони прибувають — перші представники закону на цій території, — стає очевидно, що Ворон завів своїх переслідувачів на поле, бо воно забезпечує чудове укриття. Важкі шишки хмелю, квітучі лози в’ються по підпорах, до яких підв’язані ще якісь високі рослини. Підпори з вісім футів заввишки, годі щось побачити.

Усі вилазять із машини.

— Відріз? — гукає Пискун.

Вони чують, як посеред поля хтось кричить англійською:

— Сюди! — але це не відповідь на запитання Пискуна.

Вони заходять у хміль. Обережно. Їх огортає густий запах, тягучий аромат, схожий на пахощі марихуани, різкий запах дорогого пива. Пискун знаком показує Хіро триматися позаду.

За інших обставин Хіро так би й зробив — він наполовину японець і загалом цілком законослухняний.

Але зараз не та ситуація. Якщо Ворон наблизиться до Хіро, то розмовлятиме з його катаною, і якщо до цього дійде, то краще Пискуну не стояти поблизу, бо після замаху може лишитися без руки.

— Йоу, Відріз! — горлає Пискун. — Це Силовики, і ми злі! Давай, пиздуй сюди. Час додому!

Відріз — принаймні, Хіро припускає, що це Відріз, — відповідає короткою автоматною чергою. Спалахи на