Читати книгу - "Щоденник Лоли"

Досі не можу повірити, як таке могло трапитися ЗІ МНОЮ.

ПАША МЕНЕ КИНУВ. Наговорив купу всякої гидоти.

Сказав, що так більше не може. Що кохав мене, бо я була весела, розумна, цікава, сексуальна. А тепер типу все змінилося. І я… змінилася.

Сказав, що я стала злою. Що постійно роблю всім боляче — і йому теж. Що використовую інших…

Весь час прокручую в голові його слова: «У тебе зав­жди були бабуся і малі. Але ти не була такою. Я тобі більше не вірю. Хочу, щоб ми розійшлися тепер, поки я тебе остаточно не зненавидів».

Як це взагалі розуміти?!!

Я недостатньо хороша для нього?!! Мораліст довбаний.

Не очікувала такого ножа у спину… Особливо від Паші. Він же ЗАВЖДИ мене розумів і підтримував. А тепер… Мабуть… мабуть, він просто запав на ту ідіотку Ніку. Отримав від мене те, чого хотів, а тепер вирішив її поюзати. Або провчити мене… Не знаю.

Сказала бабусі, що сходжу в магазин. Треба провітритися. Не можу вдома плакати. Перед малими… як я їм поясню? Але щойно вийшла з квартири — а в коридорі перегоріла лампочка. Серце вистрибує з грудей. Так страшно, що здається, наче помру, якщо зроблю хоча б крок у темряву. І холод… той самий холод. Хоча надворі люди у футболках ходять…

Так нікуди й не змогла вийти. Не знаю, чи це колись мине. Завтра треба буде вкрутити лампочку.

Зачинилася у ванній, залізла в душ. Тепла вода заспокоює. Іще не чути, як плачеш. Вийшла з душу — а Ілюха з Євою сплять під дверима. Вадик читає книжку й позіхає. Малюки мої.

Зранку.

Щось мій щоденник перетворився на сопливі нотатки. Таке враження, що в житті суцільний капець останні місяці. Якраз відколи Ніка прийшла в наш клас… Соупадєніє?

З Пашею досі не говоримо. Звісно, я не сприймаю його заяви всерйоз. Ми й раніше сварилися, а скільки разів я йому кричала, що це все — розбіглися! Передується і все буде, як раніше. Таких, як я, не кидають.

Дратують Ната з Аською. На Аську я страшенно зла: як вона могла постити про мене такі дурацькі фотки?! Виправдовується, ніби це для того, щоб на мене ніхто не подумав. Ну-ну, аякже. А не тому, що ти мені заздриш? Подруга називається.

Натка десь знайшла собі старпера. Противний, та ще й старий! Йому 32! Ще б пенсіонера десь підчепила, одні педофіли скрізь… Іще хвалиться, що її Назар на побачення запросив. Знайшла чим хвалитися! І як тільки Ася це витримує? У неї ж узагалі нікого немає і не було!

Сказала їм, що ЦЕ Я КИНУЛА ПАШУ.

Так нате вам — Ната відразу послала на сайт знайомств, наче останню лузерку! Сама хай знайомиться, де хоче! А я не буду собі хлопця шукати. Та за мною черга стоятиме, коли всі дізнаються, що ми з Пашею посварилися.

Ну, але з цікавості все ж зареєструвалася… І що?! Паша ВЖЕ ТАМ! Придурок! Тільки два дні як розійшлися, а він уже шукає собі дівулю!

Написав у приват чувак. 17 років. Адам. Симпатичний. Блогер також. Домовилися прогулятися після уроків.

А Паша, видно, хоче, щоб я приревнувала… Ну-ну. Крутиться біля цієї Ніки…

Пізніше.

Цей «Адам» — нереальний козел! Ще гірший, ніж М-марк. Фу. Забути. Ніколи знову!

І профіль видалила з сайту.

Пізніше.

Так сумую за Пашею… Як усе виправити?

Знову дурацький день. Так втомлююся, що не маю сил багато писати ввечері. А в школі постійно нудить… від Паші, Ніки, від Асі та її портфоліо, від Натиних страждашечок за Назаром… Від Тохи. Від Алекса…

Повидаляла всі фото з Пашею. А він… він спеціально сідає з Нікою, щоб мене позлити. У кого вільний підручник? Хіба старанні ученички забувають книжки вдома!

Ще й Алекс читає моралі! Запишу тут заповіт від Алекса:

1. Не бреши, Лоло!

2. Дорослість — це не флірт. І не секс. Дорослість — це відповідальність.

Яка примітивна банальщина! Хто так говорить у наш час?!

Аська ніяк не вийде з ролі адмінки «Чистилища». Тільки й думає про те, щоб із когось жорстко постібатися. Може, їй не дає жити моя слава?! Запропонувала помститися Ніці й підбити народ писати їй із фіктивних акаунтів: «Що ти, коза, зваблюєш чужих хлопців?!» Цікавий план. Раніше я б зацінила. Але тепер щось не хочеться. Втомилася вже від цього всього. Сказала їй, щоб без мене.

Ще й ПМС… Жесть… Ковбасить уже тиждень! Не дивно, що від цих усіх нервів місячні ніяк не почнуться… Може, гормони всі позбивалися, чи що там. Треба спокій і відпочинок. От і піду додому сьогодні. Висплюся. А завтра, може, все саме собою розрулиться.

Ще не набридла Лола зі своїми проблемами? Не перемикайтеся. Відчуваю себе прямо героїнею довбаного реаліті-шоу. «Лола і її капець» називається.

Через відос із економічкою в мене знову проблеми з рекламою. Грошей немає, авансу немає, бабусі потрібні ліки, а рекламодавцям подавай стосунки і секс. Яких у мене немає. Бо НЕМАЄ ХЛОПЦЯ.

Усі проти мене. Нічого не виходить. Усе поламалося.

Вони більше не розуміють моїх жартів. Раніше їм, бачте, було смішно, а тепер — перестало. Ідіоти довбані. Лицеміри. Ненавиджу.

Зранку в кав’ярні застукала Лєрку з подружкою. Ну натуральні лесбі! За ручку тримаються, мило щебечуть… Я їх, звісно, зняла на відео. Запостила у блог — ну сорян, мені ДУЖЕ потрібні перегляди, а геї та лесбі — це вічна тема для зашкварів.

Але відос про Лєрку та її подруженцію провалився. Типу нікому вже ця тема не смішна. Ну так, я ж забула, що тепер модно бути толерантними!? Ще й Паша при всіх наїхав, що в мене НЕМАЄ ЖОДНОГО СМІШНОГО ПОСТА. І він типу навіть сумнівається, чи є в мене взагалі почуття гумору. Та пішов він! Звісно, тепер йому можна сміятися тільки з жартів його Нікусі…

Наговорив про мене бридоти… Наче я стерво не тільки в інтернеті, але й у житті.

А Тоха взявся мене захищати! Цього ще мені бракувало! Бісить, як же цей Тоха все-таки бісить…