Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"

   От і казочці кінець . Привіт , реальне життя . У мене з прекрасним принцом навіть до танцю не дійшло , а туфлі  вже загублені у фонтані  і з носа капає вода . Зараз я мабудь схожа на мокру і облізлу курку . Вода лиється звідусіль . Сукня безнадійно зіпсована . Щей при спробі піднятися , мою праву ногу пронизав різкий біль . Що не так ? Чому так боляче ? Коли я таки спромоглася схопитися за бортик фонтану то за моєю тіткою вже й слід простиг . Втекла навіть не спробувавши допогти . Наївна я  ! Як можна чекати  допомоги від людини яка всіляко намагається нашкодити .

----  Ліно , що трапилося ? ---- біжучи до мене , кричав Артем . 

    Навіть з далека я бачила наскільки у нього наляканий вигляд .  Невже через мене ? Підбігши до мене , чоловік одразу  схопив мене під руки намагаючись витягнути з води. 

---- Артеме , прошу не торкайся мене . Я вся промокла .... наскрізь . Зараз зіпсую твою одежу  ---- говорила я чоловікові , виставивши вперед себе руки .

---- Чому вона жбурнула тебе у воду ? Чому ?  ---- не зважаючи на мій протест Артем витягнувши мене з води , тулив до себе .

---- Ця жінка ніколи мене не любила .  Я завжди була тягарем для неї . І пройшла вона  сюди лише для того щоб влаштувати скандал . Як бачиш їй все вдалося . 

    Я спробувала стати на ногу , але біль виявився настільки сильним , що одразу схопилася за Артемів піджак щоб не гепнутися ще раз у прохолодну воду . Скривившись ,  лише заскуліла від болю .

---- Що з тобою ?

---- Здається ногу підвернула , нічого серйозного до весілля минеться . Просто я новачок на підборах , а тут щей довелося  ходити під водою от  і не впоралася .  ---- спробувала перевести все у невинний жарт .

---- Покажи ! ---- командував Артем .

   Я лише мовчки витягнула ногу вперед , підсуваючи до колін  наскрізь промоклу сукню . Опираючись на бортик фонтану , заворожено спостерігала за тим як Артем присідає навколішки і торкається моєї ноги . Руки чоловіка були  гарячими , що лише додавало електричних розрядів по моєму тілу . Мені б зараз про ногу думати , а я милуюся його руками .

---- Я звісно не лікар , але не думаю , що це не  просто підвернула ногу .  Навіть у холодній воді твоя нога опухає з космічною швидкістю . Ми негайно їдемо до лікарні . 

---- А ...   якже вечірка , гості ?

---- Не ми її влаштували , не нам її закінчувати ---- промовив Артем , підхопивши мене на руки . 

---- Куди ти мене несеш ? ---- запитала я , міцно обіймаючи чоловіка за шию . 

---- Сюрприз ! ----  явно язвив чоловік .

   Артем ніс мене до свого автомобіля під здивовані погляди гостей яким мабуть було дуже цікаво , що саме відбувається . Напевно ламають голови чому рідна тітка штовхнула мене у воду . 

   Не зважаючи на мій протест чоловік таки посадив мене у автомобіль , а сам сів за кермо . Якже мені не зручно , не комфортно і соромно . Я сиділа у дорогущому автомобілі наскрісь промокла . З мого волосся дотепер капає вода . Хоч і на дворі літо , але холод пробирає до кісток  . Артем помітив як я обхопила себе руками і дістав свій піджак .

---- Накинь на плечі , так хоч зігрієшся .

---- Не треба , я зіпсую його .

---- Ліно , чому ти завжди хочеш сперечатися зі мною ? Негайно накинь піджак на плечі . Це наказ , який не обговорюється ! 

    Решту дороги ми їхали мовчки . Час від часу Артем таки поглядав у мій бік , але розмови більше не було . До лікарні він теж ніс мене на руках  . Я більше не перечила йому , просто не хотіла злити . Думала , що він залишить мене у приймальному відділені , але .... ні , Артем залишився поруч зі мною . Через кілька хвилин зявився лікар і почав оглядати мою ногу . Навіть від невеличкого натискання я мало не вила від болю . Що ж таке з моєю ногою ? Невже перелом ?

---- Банальна .... тріщина , панянко . Будемо накладати гіпс ---- виніс свій вердик лікар , оглядаючи рентгенівський знімок . 

---- Мені не можна гіпс . У мене робота і ...

---- Лікарю , робіть усе , що вважаєте за потрібне , а ти перестань капризувати . 

   Ну от , щей рота мені закриває . А як я працюватиму з гіпсом на нозі ? Я б могла самостійно накласти шину , бути обережною і все .... можливо минулося . Та мабудь легше гори пересунути ніж переконати Артема . Через годину моя нога була замотана  у гіпсовий бинт . Невже мій цинічний чоловік вирішив на мені попрактикуватися у добрих справах ?

---- Вашій дружині потрібні костилі і ліки які я виписав у рецепті . Через два тижні повторний візит і якщо все буде добре ми знімемо вашу прикрасу , Ліно . 

---- Дякую лікарю , ми обовязково приїдемо ---- відповів замість мене чоловік .

    Ну от , два тижні без роботи і купа боргів . Я ж не дозволю Артемові знову витрачати на мене гроші . Нічого я витривала , пристосуюся працювати на одній нозі .

---- Знову підхопивши мене на руки , Артем зібрався нести мене до машини . 

---- Може вам крісло - каталку ? ---- запропонувала медсестра , що стояла поряд .  

---- Не треба , моя дружина легка як пір'їна і заслуговує щоб її носили на руках .

   Дивно чути такі слова від Артема . Нащо він прикидається люблячим і турботливим ? Тут немає гостей і преси . Нічого не розумію .???